Літературне слововживання

ХМЕЛИТИ, ХМЕЛІТИ

ХМЕЛИТИ – ХМЕЛІТИ Хмелити, -лю, -лиш, перех. 1. Додавати хмелю в який-небудь напій. 2. Робити кого-небудь хмільним; п’янити, а також переносно. Чарки заходили по руках. Не горілка хмелила – радість (В.Бабляк); – Так я з ними \[з панночками\] пив, хмелив себе їх поцілунками.. (З.Тулуб); Він бачив у ці дні, як хмелила Ярославу розкутість власного темпераменту (О.Гончар). Хмеліти, неперех. Ставати хмільним; п’яніти, а також переносно: хмеліти від вина, хмеліти від щастя. З колосся стиглого, пахучого У нас хмеліла голова... (Я.Шпорта).