Літературне слововживання

УПРАВА, ВПРАВА

УПРАВА – ВПРАВА Управа. 1. Установа, яка займається громадськими, становими та адміністративними справами: волосна управа, лікарська управа, рудна управа. 2. розм. Сила, здатна зупинити когось в його незаконних діях, сваволі тощо: знайти на нього управу, немає управи на нього. Вправа. Розвиток певних якостей, навичок систематичною роботою; спеціальне завдання для набуття або закріплення певних навичок, знань.

  1. управа, вправа—управа вправа Розрзняються значенням. Управа застарле установа що розвязу громадськ станов та адмнстративн справи. Волосна управа лкарська управа рудна управа. А також ...Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)