ТВЕРДИТИ, ТВЕРДІТИ, ТВЕРДІШАТИ
ТВЕРДИТИ – ТВЕРДИТИ – ТВЕРДІТИ – ТВЕРДІШАТИ Твердити, -джу, -диш, перех. Запевняти. Побитий змагався з селянами, твердячи, що виплатив їм усе, а вони твердили, що не дістали нічого (І.Франко). Твердити, -джу, -диш, перех. Повторювати. – Твердив, сину, вивчене, щоб не забути? – стрічала Параска Василя у хаті (Панас Мирний); Ніхто не питав, чи розуміють вони те, що твердять (З.Тулуб). Твердіти, неперех. Ставати твердим, твердішим: алебастр твердіє протягом кількох хвилин. Твердішати. Ставати твердішим. Ґрунт під ногами загону твердішав (О.Бойченко); Голос Кузьміна спочатку був несміливий, ніби винуватий, потім він все міцнів і твердішав (Ю.Збанацький).