ТАЖ, ТА Ж
ТАЖ – ТА Ж Таж, част. підсип., спол. \[Мати:\] Давай серпа, як кажуть! Таж не твій (Леся Українка); – "Підеш, га?" – Таж іду вже, йду (Є.Гуцало); – З ним і їхати страшно. Таж це звір, не чоловік! (Б.Лепкий). Та ж, займ. з част. Почуття покинутості змінюється надіями, полонить хлопця все та ж невідчепна думка про втечу (О.Гончар).