Літературне слововживання

САМОЛЮБСТВО, СЕБЕЛЮБСТВО

САМОЛЮБСТВО – СЕБЕЛЮБСТВО Самолюбство. Почуття власної гідності, пов’язане з ревнивим ставленням до думки про себе навколишніх, з усвідомленням важливості свого фаху, роду занять тощо: ображене самолюбство, хворобливе самолюбство, тішити самолюбство. – Самолюбство не дозволить їй визнати поразку, – підкинув учитель фізики (О.Гончар); Вихопилося в нього через верх самолюбство і заступило людей (С.Чорнобривець). Себелюбство. Турбота тільки про себе, про свої інтереси; егоїзм. Дорошеві зробилося досадно, бо він спіймав себе на тому, що не позбавлений себелюбства (Григорій Тютюнник); Василь сказав гірку правду Любчику про шкурництво, про себелюбство (А.Хижняк); – Це було б себелюбством з мого боку, коли б я тепер взяв тебе у похід (А.Кащенко).

  1. самолюбство, себелюбство—Дехто вважа за синонми слова самолюбство та себелюбство. помиляться. Що таке самолюбство Це почуття власно гдност повязане з ревнивим ставленням до думки нших про себе з...Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)