Літературне слововживання

О, ОБ

I О. Як назва літери вживається в с. р.: заголовне о; як назва звука вживається в ч. р.: відкритий о; ненаголошений о. II О – ОБ О (перед приголосним) і об1 (перед голосним), прийм. Вживається при означенні часу – переважно перед числівником: о другій годині, годині о дев’ятій, о пів на дванадцяту, об одинадцятій годині, о тій порі, об обідній порі. Об2, прийм. Вживається для означення об’єктивних відносин тощо: спотикатися об каміння, опертися об стіл, подряпатися об колючки, ударити лихом об землю, як риба об лід.

  1. о{,} об—и обоstrong предлог с винительным и предложным падежами.em Istrong. С винительным падежом.Употребляется при обозначении предмета с которым кто чтол. соприкасается или ст...Малый академический словарь