Літературне слововживання

ОКРІП, КРІП, УКРІП

ОКРІП – КРІП, УКРІП Окріп1, окропу. Кип’яток. Жінка окропу нагріла, стали пити чай (Ю.Яновський). Окріп2, окропу, розм. Кріп. Настя розгинається, виринаючи гінкою постаттю з того бурштинового окропу, яким зараз кипить город (Є.Гуцало). Кріп, кропу, розм. укріп. Однорічна городня рослина родини зонтичних, що її використовують як ароматичну приправу для страв. Рябів базар синювато-зеленим кропом, червоною редькою, першими черешнями (З.Тулуб).