Літературне слововживання

МАТЕРИН, МАТЕРИНСЬКИЙ

МАТЕРИН – МАТЕРИНСЬКИЙ Материн, -а, -є. Належний матері; який стосується матері: материн голос, материне піклування. Катря за своєю тугою та за коханням, то й не зважала на материну журбу (Марко Вовчок); На щасливому материному лиці, що сяяло і мовби світилося від радості, я побачив сльози (О.Довженко). Материнський. Переважно властивий матері, матерям; пройнятий любов’ю, ніжністю, а також належний матері, матерям: материнська ласка, материнська усмішка, материнська доброта, материнський обов’язок, материнське молоко. Я таку тебе завжди бачу, Образ в серці такий несу – Материнську любов гарячу і твоєї душі красу (В.Симоненко); Так пахне тільки у дитинстві Гречаний вистояний мед, І теплі руки материнські, І неба зоряний намет (Р.Лубківський); – Хоч і намучиться, хоч і настраждається, але радість од дітей теж є. Материнська... (Є.Гуцало).