ДАЛІ, ДАЛЬШЕ, ДАЛЬШ
ДАЛІ – ДАЛЬШЕ, ДАЛЬШ Далі, присл. 1. Вищ. ст. від далеко. А ще далі на захід вставали гори (О. Гончар). 2. Після цього (того), потім; крім того. З овечок перше вовну драли, А далі м’яса забажали (Л.Глібов); Сиділи мовчки. Далі один шапку під голови, за ним другі. Поснули... (С.Васильченко). 3. Продовжуючи розпочате; більше, довше. Говоріть – говоріть ще далі! (Марко Вовчок); \[Деві:\] Ну, далі, дядьку! Що ж ти не говориш? (Леся Українка); Так далі тривати не може (О.Довженко). Дальше, дальш. 1. (тільки дальше). Те саме, що далі 1. Вона дальше кінця свого носа не бачила (Панас Мирний); Дядько пішов кроків на два дальше (Григорій Тютюнник). 2. зрідка. Те саме, що далі 2, 3. \[Циган:\] Що дальш буде? Розказуй дальше (Т.Шевченко); "Добре наше діло, побачимо, що дальш буде"(Г.Квітка-Основ’яненко); Від поконвіку нас повчали І нині раду подають, Щоб люди злодіїв прощали, – Хай ближніх дальш собі цькують (П.Грабовський).