Літературне слововживання

ДАВНИНА, ДАВНІСТЬ

ДАВНИНА – ДАВНІСТЬ Давнина. Давноминулі часи: глибока давнина, глуха давнина, давня давнина, сива давнина, пам’ятки давнини, свідок давнини, від давнини, прийти з давнини, звичаї давнини, згадати давнину. Давність, -ності, ор. -ністю. 1. Велика часова віддаленість виникнення, здійснення чогось: вікова давність, двадцятирічна давність, тисячорічна давність, давність української культури. 2. Довгочасне існування: за давністю років, пожовтів від давності. 3. зрідка. Те саме, що давнина: глибока давність, у сиву давність.

  1. давнина, давність—давнина давнсть Давнина давноминул часи. Сива давнина звича давнини. Давнсть . Велика часова вддаленсть виникнення здйснення чогось. Вкова давнсть тисячорчна давнсть. ...Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)