Літературне слововживання

ГЛЕВКИЙ, ГЛЕЙКИЙ

ГЛЕВКИЙ – ГЛЕЙКИЙ Глевкий. 1. Схожий на мокру глину, в’язкий, липкий, недопечений (про хліб). Глевкий, чорний, як земля, хліб давив у горлі й тріщав у зубах (І.Нечуй-Левицький); – Коли протяг у хаті, коровай неодмінно зісподу буде глевкий! (Ю.Смолич). 2. перен. розм. Повільний у рухах, незграбний, неповороткий (про людину). Другий помічник був добродушний, глевкий (Ю.Збанацький). Глейкий. Який липне, не розсипається (про землю). На свіжому насипі стояла повна каталажка глейкої землі (І.Кириленко).