Літературне слововживання

ВЕРХИ, ВЕРХОМ

ВЕРХИ – ВЕРХОМ – ВЕРХОМ Верхи, присл. Сидячи на тварині, а також переносно. Село зовсім загубилося у горах, і до його можна добутися тільки або пішки, або верхи (Н.Кибальчич); Хлопчик і дівчинка їдуть верхи на коні (Є.Гуцало); Запорожець кричав: – На погибель панам!.. Годі вже їм на козаках верхи їздити!.. (О.Соколовський). Верхом, присл. По верхній частині чогось. Пожежа в лісі поширювалася верхом. Верхом, присл. Те саме, що верхи. Карпові діти одв’язали коняку і почали їздити верхом (І.Нечуй-Левицький).