Літературне слововживання

БАСИТИ, БАСУВАТИ

БАСИТИ – БАСУВАТИ Басити, башу, басиш, розм. Говорити, співати, сміятися басом. – Яне винуватий, Костянтин Іванович, – басив Жук, – я нічого не чув (Панас Мирний); – Ей ти, носатий, купи у мене зайця! – басив з середини молодий голос (М.Коцюбинський). Басувати, -ую, -уєш. Зводитися на диби; скакати, бігти галопом (переважно про коней). От ніби перед його очима басували гетьманські коні (І.Нечуй-Левицький); – Попустіть поводи... Дайте волю, нехай басує! (О.Стороженко); Козаки на конях жваво басували (П.Грабовський).