Літературне слововживання

БАНКА, БАНЬКА

БАНКА – БАНЬКА Банка1, -и, д. і м. -ці. 1. Скляна, металева, пластикова посудина переважно циліндричної форми: консервна банка. 2. мед. Невелика грушоподібна склянка. Банка2. Мілина в морі. Банька. 1. Переважно глиняна звужена вгорі посудина для води. Той тільки пив воду з копанки, хто приходив з банькою (А.Свидницький); І тільки й спочиву, що у старої Гальки Води напитися з полив’яної баньки (М.Рильський). 2. Кулястий або опуклий предмет, кулька; бульбашка. Он величезні скляні баньки, немов три сонця, висять над трьома вокзальними дверима (Панас Мирний); Розлетілося все, щезло, мов мильне банька (А.Крушельницький).