Літературне слововживання

АВТОПОРТРЕТ, ПОРТРЕТ

АВТОПОРТРЕТ – ПОРТРЕТ Автопортрет, -а. Портрет художника, скульптора виконаний ним самим. Тепер він \[Т.Шевченко\] увесь час і сили віддавав автопортретам: писав себе і в мундирі, і в сюртуку, і в білому, і в чорному кашкетах (З.Тулуб); Марія пише автопортрет. Золотокоса дівчина з тривожними і полохливими очима дивиться з полотна в невідомість майбутнього (М. Слабошпицький). Портрет, -а. Мальоване, скульптурне чи фотографічне зображення людини або групи людей. Кімната темна і маленька, убогі стіни, мов на сміх, і над столом портрет Шевченка в вінку із квітів польових (В.Сосюра).