Літературне слововживання

АБСОЛЮТ, АБСОЛЮТИЗМ

АБСОЛЮТ – АБСОЛЮТИЗМ Абсолют, -у. Вічна, незмінна першооснова світу (Бог, абсолютний дух, абсолютна ідея тощо); щось самодостатнє, незалежне, нічим не обумовлене: підносити до абсолюту, ідея абсолюту. Абсолютизм, -у. Форма державного правління, за якої верховна влада цілком належить монархові; абсолютна монархія: ідеологи абсолютизму.