Літературне слововживання

АБИЧИЙ, АБИ ЧИЙ

АБИЧИЙ – АБИ ЧИЙ Абичий, абичийого, займ. Байдуже чий, належний будь-кому. Отак чини, як я чиню, Люби дочку абичию – Хоч попову, хоч дякову, Хоч хорошу мужикову (Т. Шевченко); – Чиї мені чоботи взути? – Бери абичиї! Аби чий, спол. із займ.