Лексикон львівський

ОБІЦЮВАТИ

обі́цювати давати слово; обіцяти (ст): При кінці плятформи, десь поза ваґонами, стояли, тримаючись за руки, пари і, очевидно, обіцювали собі різні речі, які так важко, особливо в воєнний час, дотримати (Авторка)||обіцяти◊ золоті гори обі́цювати → "золотий"

  1. обіцювати—юю юш недок.i перех.i i безi додаткаi зах.i Обцяти....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. обіцювати—обцювати дслово недоконаного виду дал....Орфографічний словник української мови
  3. обіцювати—ОБЦЯТИstrong зобовязуватися зробити щось дяти певним чином ОБЦЯТИСЯstrong розм. НАХВАЛЯТИСЯstrong розм. хвастовито ОБЩАТИstrong розм. ОБЩАТИСЯstrong заст. розм. ОБРКАТИst...Словник синонімів української мови
  4. обі́цювати—ОБЦЮВАТИ юю юш недок. перех. без додатка дал. Обцяти. Здаться не потребую обцювати що й надал я не зйду з то дороги якою йшов дос Фр. Поглузували з не люди. що х обцю...Словник української мови в 11 томах
  5. обіцювати—ОБЦЮВАТИ юю юш недок. кого що кому з нфн. без дод. дал.Здаться не потребую обцювати що й надал я не зйду з то дороги якою йшов дос . ФранкоПоглузували з не люди . що х о...Словник української мови у 20 томах
  6. обіцювати—юю юш недок. перех. em безem додаткаem зах. Обцяти....Толковый словарь украинского языка