Лексикон львівський

КУЙОН

куйо́н шк. учень, який занадто сумлінно вчиться, постійно зазубрює, кує (ст): Ціла восьма кляса була під знаком недалекої матури. “Куйони” кували день і ніч (Шухевич); Були, правда, між ними і вийняткові хлопці, які час від часу показувались для фасону на викладах і навіть пробували деколи складати іспити, але пан Макс до таких “куйонів” не зачислявся (Керницький)

  1. куйонКУЙОН couillon. Кровь и семя! Неистовый стих От эпохи Баркова И до наших разбойных времен. Зазевалась Европа! Меч кун но не перекун Ладушки! Опаопа! В. Берязев Могота. ...Исторический словарь галлицизмов русского языка
  2. куйонКуйон негдник []...Словник з творів Івана Франка