Лексикон львівський

КАВАЛЬЧИК

кава́льчик 1. шматочок (м, ср, ст)2. незначна кількість, трохи (м, ср, ст): Май хоч кавальчик совісті (Лучук)

  1. кавальчик—кавальчик а...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  2. кавальчик—кавальчик менник чоловчого роду...Орфографічний словник української мови
  3. кава́льчик—КАВАЛЬЧИК а ч. Зменш. до кавалок. Ставала [Маруся] на пальц щоб хоч одним оком побачити кавальчик синього неба Хотк. II . Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут...Словник української мови в 11 томах