Лексикон львівський

ЗЛУЧИТИСЯ

злучи́тися з'єднатися (ст): Коли пан прокуратор був у городськім суді як цивільний суддя, усі висловлювалися про пана з похвалою: найкультуральніший, найгречніший, найсправедливіший, просто всі “най” злучилися тоді в особі пана прокуратора (Шухевич)

  1. злучитися—див.i злучатися....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. злучитися—злучитися дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
  3. злучи́тися—ЗЛУЧИТИСЯ див. злучатися. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наукова думка . Т. . С. ....Словник української мови в 11 томах
  4. злучитися—див. злучатися....Толковый словарь украинского языка
  5. злучитися—Злучитися. Зднатися поднатися. Хвильку дивились одне на одного бачилось немовби в очах обох заблисла раптом полумнь злучилася в огонь. Обо опустили оч Коб. Природа . . О...Українська літературна мова на Буковині
  6. злучитися—недок.em злучатися док.em злучитисяto cover to couple to pair...Українсько-англійський словник
  7. злучитися—[zuczytysja]zczy si...Українсько-польський словник
  8. злучити(ся)—чу чин zczy si poczy si...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)