ІНТЕРВ’Ю — БЕСІДА.
Синонімами нерідко стають слова, що походять з різних мов. Так сталося і з англійським словомinterview, що вживається тепер як інтернаціональний термін. В українській мові його відповідниками є словабесіда, розмова.Чим же відрізняються словаінтерв’ютабесіда, які активного вживаються в сучасній мові?
Інтерв’ю, за словниковим тлумаченням, це «призначена для опублікування в пресі, передачі по радіо, телебаченню розмова журналіста з політичним, громадським діячем». Тобто слово це має вужче значення, ніжбесіда.Назваінтерв’юпоширюється також на газетну статтю або передачу по радіо, телебаченню, що містить виклад такої розмови, напр.:По телебаченню передавалиінтерв’юз відомим політичним діячем; Газета опублікувалаінтерв’юписьменника.У цих випадках словоінтерв’юможна замінити словамибесіда, розмова.
На відміну відінтерв’ю, словобесідамає в українській мові набагато ширший зміст. Крім загальномовних значень «обмін думками з ким-небудь» та «доповідь, повідомлення на яку-небудь тему з наступним обміном думками», є ще значення розмовні та діалектні.
Інтерв’ю— частковий відповідник слівбесіда, розмова.Це, як правило, розмова двох співбесідників. Основне завдання одного (журналіста) — запитувати про щось, а другого (того, хто дає інтерв’ю) — відповідати. Професійний термін у мові працівників засобів масової інформації — газетярів, радіо- й тележурналістів розширив сферу функціонування, став загальновживаним. З’явилися нові слова, утворені відінтерв’ю: інтерв’ювати— «брати в кого-небудь інтерв’ю»,інтерв’юер— «журналіст, який інтерв’ює кого-небудь»,інтерв’ювований— «той, у кого беруть інтерв’ю». Це приклади спеціальної, професійної лексики.
Як і більшість слів-синонімів,інтерв’ютабесідарозрізняються своєю сполучуваністю. Нормативним є словосполученнябрати інтерв’ю у кого-небудь, давати інтерв’ю (журналістові, газеті).У таких контекстах доречне тільки словоінтерв’ю.А втім, цілком прийнятними й рівноправними є висловибесіда з письменником, розмова з письменникомтаінтерв’ю з письменником.