ПОДІЛЯТИ ЧИ РОЗДІЛЯТИ ДУМКУ?
Як засвідчує мовна практика українських письменників XIX і XX століть, у сполученні зі словамидумка, погляди, позиція, оптимізм, тривога, почуттяпереважно вживається дієсловоподляти: Микитині мріїподілялаз ним дружина його Параска Семенівна(Ю. Яновський);Післяполудневе сонце пекло й кволо всміхалося з сизого неба, начеподіляломій радісно-журливий настрій(Є. Гуцало).
Значно рідше трапляються відповідні словосполучення з дієсловомрозділяти. Розділяють, як правило, землю, межу, калач, стіл і под. Зрідка, щоправда, натрапляємо на словосполученнярозділяти радість (тугу)та ін., пор.:Дорош не відповів, але видно було, що вінне розділяєзахоплення Оксена(Григорій Тютюнник). Сполучуваність типуподіляти почуття, ніяковість, долю, радість, обурення, ідеологіюі под. все ж набагато активніша, їй і радимо надавати перевагу.