МАТЕРИЗНА — РІДНИЗНА
. У сучасній мовній практиці ці два іменники використовуються як синоніми, що пов’язані з поняттям «рідна земля. Батьківщина, рідна мова, звичаї, національна культура». Словоматеризназафіксоване в 11-томному Словнику української мови з одним тільки змістом: «спадщина, що залишилася від матері». Саме такий зміст розкривається в прикладах-ілюстраціях з української класичної літератури:На такій батьківщині та з такоюматеризноюможна було й добре на світі прожити, та, на жаль, обрали опікуном до сироти дядька Кузьму(Л. Яновська).
Сучасне слововживання відходить від такого конкретного значення, підкреслюючи в слові зв’язок із корінням, родоводом, ширше — з духовною культурою народу.У знаменитому «Треносі»[«Плачі»] 1610 р.Meлетій Смотрицький рішуче стає на захист українського народу, його звичаїв і вірувань, гнівно таврує тих, хто відступився відматеризни…(з журн.).
Очевидно, за моделлю словаматеризнаутворено й іменникріднизна, якого не знайдемо в словниках. Але його семантичне наповнення і стилістичне забарвлення виокремлюється в ряду синонімічних висловів, допомагає виразніше висловити відчуття рідної землі, напр.:Не належала[Євпраксія]до невиразного племені втікачів з невизначеністю їхніх мандрів. Знала, куди втікати. Додому! Доріднизни!(П. Загребельний);І в повісті естонця М. Траата «Танець навколо парового котла» людину теж не залишає відчуття зв’язку зріднизною(В. Фещенко).
Отже, в словіматеризнарозвинулося нове значення, спільне з синонімічнимріднизна.Обидва іменники мають прозору форму, тобто легко пов’язуються з поняттям «рідна земля, вітчизна».