ЗМІСТ — ЗНАЧЕННЯ — СУТЬ — СУТНІСТЬ — СЕНС.
Названий ряд синонімів об’єднує поняття «внутрішня основа, особливість, сутність чого-небудь». Найбільш поширеним щодо цього і стилістично нейтральним є словозміст: зміст життя, зміст поведінки, зміст повідомлення, зміст поняття.Як термін уживається словосполученнязміст і форма(у мистецтві), тому одне із цих співвідносних понять не може мати синонімічної заміни типузначення, сутністьі под. Терміном виступає також іменникзначення: значення слова, значення терміна, лексичне значення, граматичне значення слова.
Часом у розмовній практиці можна почути словосмислу значенні «суть, сутність, сенс, зміст», тобто вживають вислови типусмисл слова, смисл речення, смисл творчості.Замість них треба вживати висловизміст слова, зміст речення, зміст творчості.
Поняття «розумна основа, мета, призначення чого-небудь» передається словамизміст, сенс, суть, сутність: зміст буття, сенс життя, суть життя.Отже,зміст, з одного боку, це «те, про що йдеться, розповідається; те, що описується, зображається»(зміст оповідання, зміст картини), а з другого — це «найважливіша ідея, основа, сутність чогось».
Словосмислнеправомірне у значенні «розум», «глузд», напр.:тверезий смисл, здоровий смисл.Нормативними в цьому разі є тільки словосполученнятверезий розум, здоровий глузд.
Замість поширених ненормативних висловіву смислі того, в якому смислі, є смисл, немає смислутреба вживати:у розумінні того, в якому розумінні, щодо того, є рація, є сенс, немає рації, немає сенсу.