ЗИЗИЙ, ЗИЗООКИЙ — КОСИЙ, КОСООКИЙ.
Це синонімічні пари слів, що називають фізичну ваду очей.
Словник української мови в 11-ти томах кваліфікує прикметникизизий, зизоокийяк діалектні. Вони активно функціонували у розмовній практиці та художній літературі ХІХ — поч. XX ст. Словамизизий, зизоокийпослуговувалися О. Кониський, М. Вовчок, І. Франко, Л. Мартович. Наявні вони в «Словнику української мови» Б. Грінченка. Натрапляємо на них також у творах О. Ільченка, П. Панча, І. Вільде, О. Іваненко, О. Донченка, М. Стельмаха, П. Загребельного, Вас. Шевчука. Відомі фразеологізми української мови типузизим оком (зизом) дивитися на кого (накривати кого)із значенням «косити, скошувати очі», а також «кидати косі погляди, виявляючи незадоволення, недоброзичливість», напр.:Панич теж приїхали. Не той молодший, а старший, той, що дивитьсязизом(Н. Кобринська);Не до смаку це припало Мамаєві. Бачу,зизомпоглядає на самого князя(О. Ільченко).
Від слівзизий, зизоокийутворені абстрактні іменникизиз, зизоокість.Неповну міру вияву ознаки передає прикметникзизуватий:ЗизуватеСпиридонове око блукало по стіні(О. Ільченко). У художньому стилі XX ст. активізувалися прикметникикосий, косоокий, косуватий: Федір Петрович весь час дивився спідлоба — він бувкосоокий(Ю. Збанацький);Мов зараз я бачу перед собою твоє широке обличчя і чорні твої, як антрацит, трохикосуватіочі(О. Донченко). Як свідчать приклади з художньої літератури, словокосийможе характеризувати і форму, і розріз очей, не маючи нічого спільного із фізичною вадою, напр.:Лі Юнк-Шан,косоокий,..як всі китайці, сидів на горбочку, жував чорний хліб…(М. Ірчан).
Хоч у розмовно-побутовій і художній мові звична синонімія прикметниківзизий, зизоокий — косий, косоокий, проте у книжних стилях усталилися як терміни словакосоокий, косоокість, напр.:Корекція зору вкосоокихдітей починається зі спеціальних тренувальних вправ(з журн.);Косоокість— відхилення зорової осі одного з очей від спільної точки фіксації при відсутності бінокулярного зору(з газ.).