ЗАКАЛЯТИСЯ — ГАРТУВАТИСЯ.
Часом призводить до мовних курйозів нерозрізнення значень близьких за звучанням українських та російських слів. Наприклад, в українській мові дієсловозакаляти (закалятися)має значення «забруднити (забруднитися)»:Повабились наші На мову лукаву, Затоптали,закалялиКозацькую славу(П. Куліш). Щоправда, в такому значенні його частіше вживали в літературній мові XIX ст., проте і в мові письменників старшого покоління воно має назване значення, пор.:Іона знає нарядитися та з ким-небудь поцокотіти, а він — часом і коло печі свої рукикаляє, горшки соваючи(Панас Мирний). Із прямого значення розвинулося й переносне:каляти«укривати ганьбою, неславити кого-, що-небудь»:Ледачого… не займай — і сам себе некаляй(П. Гулак-Артемовський). Однак у сучасній українській літературній мові звузилося коло вживання названого дієслова і співвідносних з ним граматичних форм. Тому й натрапляємо на оцінні контексти щодо неправильного використання дієслів.
Наведемо приклад:— А ось тут ви пишете:«Закалятиволю». Так не можна…Закалятичоботи в болоті — це буває. Бачите, в російській мові це слово має зовсім інший зміст. Саме його ви, певно, і мали на увазі(С. Журахович). Той інший зміст в українській мові передають словагартувати, загартовуватисята інші з коренемгарт.
Стріли, залізо, стальгартують, тобто раптовим охолодженням розжареного металу надають металевим виробам особливої твердості, міцності:Залізозагартовувалиі в старовину(з журн.);— Добрі, сину, ножі будуть На святеє діло. Ходім з нами у Лисянку Ножігартувати(Т. Шевченко).
Переносногартувати, загартовувати, загартуватиозначає «виховувати моральну і фізичну стійкість, витривалість, уміння переборювати труднощі, знегоди».
Зворотні дієсловагартуватися, загартуватисяозначають «зміцнюватися взагалі, ставати монолітним, стійким». Звідси —гартування, гартувальний, гартований, гартувальня, гартівникта ін., напр.:Буду зброю лаштувати —меч-гартованецькувати(Н. Забіла).