ЗАГАЛЬНИЙ — СПІЛЬНИЙ.
В одній ліричній пісні співають:Щастя — цезагальнімрії золоті.Чи можна назвати мрії закоханихзагальними?Ні, вониспільні, бо належать двом, напр.:У ці дні дівчата в полі, на житах, роблятьспільнийобід — тризну в честь[на честь]русалок(О. Воропай).
Загальнийіспільнийсинонімічні в значенні «такий, що охоплює всіх, стосується всіх»:загальна (спільна) розмова, загальне (спільне) засідання, діло, напр.:Вся повнота влади на Січі належалазагальнійраді, до якої входили всі козаки(з газ.). Зовсім інше значення має прикметникзагальнийу контексті:До кожної дрібниці ти доконче мусиш підвести якусьзагальнубазу(В. Підмогильний). Тутзагальний— протилежне за змістом прикметниковіконкретний.
Отже, в сучасній українській мові вживаються усталені словосполучення типузагальне положення, загальне правило, загальне право(поширюється на всіх)обирати і бути обраним, загальні збори, але:спільне прагнення жити в злагоді й мирі, спільні мрії, спільні турботи.