Як ми говоримо Антоненка-Давидовича
ТАЛАН, ТАЛАНТ, НЕТАЛАНОВИТИЙ, БЕЗТАЛАННА
Талан і талант «Автор не без талану, але йому не вистачає ще життєвого досвіду й уміння організувати набуті спостереження», — читаємо в критичній статті й саме тому, що в ній мовиться про письменника та його здібності, бачимо помилку: треба було написати — таланту. Слово талан має значення «доля» («На вівтар Вітчизни комсомол України клав усе — сили, талан свій, життя». — С. Скляренко), «щастя» («Навіщо мені врода, коли нема долі, нема талану!» — Т. Шевченко), «удача» («А менший працює, як риба об лід побивається, а нічого не вдіє, ні в чому нема йому талану». — О. Стороженко). Талант — це «природжена здібність у тій чи тій галузі науки або мистецтва»: «Силу свого таланту віддають вони на справу революційної боротьби» (В. Еллан). Коли в людини нема таланту, то кажуть: людина неталановита, а не безталанна, як часом помилково пишуть і мовлять. Безталанний — це «нещасний, знедолений»: «А ти, моя Україно, безталанна вдово» (Т. Шевченко); «Мої безталанні діти» (О. Стороженко).