Як ми говоримо Антоненка-Давидовича
ПРИКЛАД, КОЛЬБА
Приклад і кольба Слово приклад, як частина рушниці, — дуже схоже на українське слово приклад, що відрізняється від нього тільки наголосом. Це часом утруднює читання тексту, приміром, у такій фразі: «Його останнім, проте дуже переконливим, аргументом був старий приклад, якого він завжди висував, коли заходила суперечка на полюванні й не знати було, хто вбив зайця». Не відразу й збагнеш тут, чи сварливий мисливець наводив приклад з аналогічного випадку на якомусь іншому полюванні, чи він загрожував нижньою частиною своєї рушниці, — це можна зрозуміти гаразд, тільки прочитавши попередні або дальші фрази. А чом би нам не скористатися словом кольба, що означає саме цю нижню частину рушниці? Це слово трапляється й у нашій класичній літературі: «Жандарми били його, одначе він мовчав. Лиш раз, — коли, вдарений кольбою, мов переломлений, упав до землі, — кликнув» (О. Кобилянська). Це слово вживається в говорах західних областей України, а також Поділля й Волині. Його наводять під рубрикою обласного слова Українсько-російський і тритомний Російсько-український словники. Не вадило б, не боячись «провінціалізму» цього слова, широко застосовувати його в художній і технічній літературі.