Як ми говоримо Антоненка-Давидовича
НУЖДЕННИЙ, БІДНИЙ, ТОЙ, ЩО ЯКИЙ МАЄ ПОТРЕБУ, ТОЙ, ЯКИЙ МАЄ ПОТРЕБУ, ТОЙ, ЩО ПОТРЕБУЄ ДОПОМОГИ, ТОЙ, ЯКИЙ ПОТРЕБУЄ ДОПОМОГИ, ЗЛИДЕННИЙ, ЖАЛЮГІДНИЙ, ВИСНАЖЕНИЙ, ЗМОРЕНИЙ, НУЖДАЮЩИЙСЯ
Нужденний, бідний, той, що (який) має потребу (потребує допомоги) Хоч як це дивно, а деякі наші довідники й періодичні видання помилково користуються прикметником нужденний, гадаючи, що він відповідає російському нуждающийся, й пишуть: «нужденні члени сім’ї», «нужденна дружина» тощо. Український прикметник нужденний має інше значення; він не є синонімом слів злиденний, бідний і більше підходить за значенням до слів жалюгідний, виснажений, зморений: «Розважає душу вбогу нужденне серденько» (П. Куліш); «В його лице нужденне, сухе, поморщене» (І. Нечуй-Левицький); «Худоба нужденна, миршава, та й то рідко в котрого ґазди й є» (І. Франко). До російських висловів нуждающиеся члены семьи, нуждающаяся жена українськими відповідниками будуть: члени сім’ї (або родини), що потребують допомоги, або бідні члени сім’ї; дружина, що потребує допомоги, бідна дружина, дружина, що (яка) має потребу в чомусь, дружина, якій треба допомогти.