Як ми говоримо Антоненка-Давидовича

ГРОМАДСЬКИЙ, ГРОМАДЯНСЬКИЙ, ЦИВІЛЬНИЙ, ГРАЖДАНСКИЙ, ШТАТСКИЙ, БУДІВНИЦТВО ЦИВІЛЬНЕ, БУДІВНИЦТВО ГРОМАДЯНСЬКЕ, БУДІВНИЦТВО ГРОМАДСЬКЕ, ЦИВІЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО, ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС, ЦИВІЛЬНИЙ ШЛЮБ, ГРОМАДЯН

Громадський, громадянський, цивільний Прикметник громадський, що походить від іменника громада, означає «належний до певного колективу людей»: «Громадських людей кликали цінувати» (Марко Вовчок); «Тут кінчалося місто і далі лежав уже громадський вигін, на якому стояли гамазеї з хлібом» (П. Панч). Прикметник громадянський вказує на суспільство або людність цілої країни, на все громадянство, що підлягає законам країни й виконує пов’язані з цим обов’язки. Від цього маємо вислови: громадянські права, громадянська війна, цебто війна різних класів одного суспільства, тощо. Властиве українській мові слово цивільний, як і прикметник громадянський, відповідає російському гражданский, штатский: «Він не знаходив принципової різниці між своєю роботою в армії й своїми цивільними перспективами» (Л. Смілянський); «Це був кремезний хлопець у цивільному костюмі» (Ю. Смолич); «Художник розбудив ще якогось цивільного в кепі, в благенькому демісезонному пальті...» (О. Гончар). Із цих прикладів бачимо, що прикметник цивільний — протилежний слову військовий тощо. Кажемо: цивільне будівництво, а не громадянське, хоч може бути громадське будівництво, коли щось будується на громадських засадах; цивільне законодавство, цивільний кодекс — протилежно до карного кодексу,