ЩЕБЕТІТИ, ЧУ́, ТИ́Ш,

Щебетіти, чу́, ти́ш, гл. = Щебетати. Ото яке балакуче придалось: щебетить та й щебетить увесь день. Канев. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 523.

ЩАСТИТИ, ТИТЬ,
ЩАСТЯ, ТЯ,