Грінченко. Словарь української мови

ЩАДИТИ, ДЖУ́, ДИ́Ш,

Щадити, джу́, ди́ш, гл. 1) Сберегать. 2) Щадить. 1, безбожний, свого сина не щадить. Чуб. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 522.