ШАВКУ́Н, НА́,

Шавку́н, на́, м. Мускусная утка. Херс. Ничипоре! дивись лишень — що там ніби мріє? Чи то шавкун, чи то баклан далеко чорніє. Морд. К. 32. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 481.

ЩУРЯЧИЙ, А, Е.
ШАДРОВИЙ, А, Е.