ШАБАТУВАТИ, ТУ́Ю, ЄШ,

Шабатувати, ту́ю, єш, гл. Рвать, разрывать. І кинувся межи стадо, телицю вбиває (лев), пазурами шабатує, шкуру іздирає. Рудан. І. 73. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 481.

ЩУПНИЙ, А, Е.
ШАБЕЛЬТАС, СА,