Грінченко. Словарь української мови
ЧУЖІСІНЬКИЙ, А, Е.
Чужісінький, а, е. Совершенно чужой. Поводилася…. як з чужим-чужісіньким чоловіком. МВ. ІІ. 172. Серед своєї сем’ї він сидів мов чужісінький, чоловік. Левиц. І. 279. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 476.