РАДУВАТИ, ДУЮ, ЄШ,

Радувати, дую, єш, гл. Радовать. Молодиця смуткує, журиться, ніщо її не радує і не веселить. Стор. II. 183. Радувати, ду́ю, єш, гл. Совѣщаться, держать совѣтъ. Почали радувати про військові речі. К. ЧР. 28. На людей твоїх радують нечестиву раду. К. Псал. 192. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 3.

РАДКА, КИ,
РАДУТ, ТА,