Грінченко. Словарь української мови
ОКСАМИТ, ТУ,
Оксамит, ту, м. 1) Бархатъ. Чорним оксамитом руки вкрила. Чуб. V. 781. У золоті, в оксамиті мов та квіточка укрита, росла я, росла. Шевч. 2) Раст. Aquilegia vulgaris L. ЗЮЗО. І. 112. 3) — коштовий. Раст. Thaliatrum strictum Andrz. ЗЮЗО. I. 138. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 51.