З’Ї́ЖА, ЖІ,

З’ї́жа, жі, ж. Ѣда, потребленіе, съѣденіе. На з’їжу чимало дечого купили. Да там з’їжі, Господи! таки ж п’ять душ прогодуй що дня. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 155.

З’Ї́СТИ, З’ЇМ, З’ЇСИ,
З’Ї́ЗДИНИ, ДИН,