Грінченко. Словарь української мови
З’ЯЗУВАТИ, ВУЮ, ЄШ,
З’язувати, вую, єш, сов. в. з’язати, з’яжу, жеш, гл. = Зв’язувати, зв’язати. З’язала снопів зо два та й кинула. Харьк. З’язувати б уже це, та нема мотузків. Харьк. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 191.