Фразеологічний словник української мови

ҐЕДЗ

ки́дати / ки́нути ґе́дзя (ґе́дза). 1. кому і без додатка. Говорити кому-небудь щось обурливе, неприємне. — Розбери нас: хто з нас правий, хто винуватий? Хто кого займав? Хто кому перший ґедза кинув? (Панас Мирний). вки́нути ґе́дзика. Лушня виправляється, й тут же, між тихим словом, дивись, і вкине якого ґедзика (Панас Мирний). 2. на кого. Грайливо дивитися на кого-небудь. — У вас, справді, пальчики — чудо! .. Пані кинула на нього ґедзя і ще утішніше усміхнулася (Панас Мирний). (як (мов, на́че, на́чеб і т. ін.)) ґедзь напа́в (укуси́в) на кого, кого, несхв. У когось поганий настрій, хтось перебуває в неврівноваженому стані, нервує, сердитий і т. ін. Що се на тебе за ґедзь напав? (Панас Мирний); — Чи ви подуріли, чи вас ґедзь напав?!..— кричала Марія (І. Нечуй-Левицький); — Ґедзь напав хлопця,— нарешті промовив десятник (С. Черкасенко); Мав добрий намір поговорити з нею про ґешефти, а стару сьогодні начеб ґедзь укусив (Ірина Вільде); І, спаленівши, кинувся він (Віталій) від них у парк, в гущавінь, хлопці не встигли й спитати, який його ґедзь укусив (О. Гончар); — То й добре, що зараз почала комизитись, гірше, якби ґедзь укусив її замужем, чуєш? (Є. Гуцало). ґедз напада́в. Інколи ж його просто ґедз нападав — і тоді він ставав нестерпучим (М. Коцюбинський).

  1. ґедз—див.i едзь....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. ґедз—едз а...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  3. ґедз—едз а...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  4. ґедз—едз менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
  5. ґедз—ЕДЗstrong див. едзь...Словник української мови у 20 томах
  6. ґедз—див. едзь....Толковый словарь украинского языка
  7. ґедз—см. едзь...Українсько-російський словник
  8. ґедз—см. едзь...Українсько-російський словник