Фразеологічний словник української мови

СПАДАТИ

ду́мка спа́ла / спада́є (на ро́зум) кому. Хто-небудь додумався до чогось. — Я і сам додумався, і з стариками радився, так нікому така думка не спала на розум (Г. Квітка-Основ’яненко); Одній Марині спала думка на розум повернутися якнайшвидше додому (З газети); Хто б міг подумати, що .. доведеться воювати не лише з армією, а з цілою Росією. Ні, такі думки не спадали Наполеонові (П. Кочура). оско́ма спада́є / спаде́ у кого. У когось зникає бажання чинити неприємність, зло і т. ін. кому-небудь. Про що вони там? Ясно, що про нього .. Попав їм Заруба на гострі зуби. Тепер не скоро оскома спаде (В. Кучер). па́дати / впа́сти на го́лову кого, кому, чию і без додатка. Несподівано з’являтися, виникати у кого-небудь внаслідок важких обставин (про труднощі, випробування і т. ін.). Та не скоро ще ця виснажлива праця принесла радість своїм трудівникам. Важкі випробування падали на їх голови одне за одним (О. Довженко). спада́ти на го́лову. — Іноді величезне горе, що спадає на голову, менше вражає, як дрібничкова неприємність (Олесь Досвітній); Лихо, що несподівано впало їй на голову, зламало, придавило бідну жінку (Б. Грінченко). спада́ти (прихо́дити, сплива́ти і т. ін.) / спа́сти (прийти́, спливти́ і т. ін.) на ду́мку (на па́м’ять, в го́лову, на га́дку) кому і без додатка. 1. Хто-небудь починає згадувати, думати про кого-, що-небудь, задумуватися над чимсь. Спадав на думку і сам Гаркун-Задунайський, але думка цього образу якось не могла схопить виразно (В. Винниченко); Харкевич усе дужче й дужче хвилювався, йому спадало на думку неймовірне, від усіх тих здогадів почала боліти голова (С. Голованівський); Спадали на пам’ять (Микиті) усі ліки та знадіб’я, які вживають підвереджені (з підірваним здоров’ям) люди (Л. Яновська); Дорога ж бита поряд, і мало якому гаспиду спаде на гадку заглянути до мене на горище (І. Головченко та О. Мусієнко). наверта́лося на ду́мку, безос. Мимоволі наверталось на думку: що буде з нами? З людьми, заводами, соборами? (О. Гончар); // Хто-небудь придумує щось, додумується до чогось. Батьківщиною тюльпана є наші чорном спада́ти / спа́сти з лиця́ (на лиці́, на виду́). Ставати блідим, змученим; марніти. — Молодая дівчинонька, Чого з лиця спала? (Укр.. думи..); — Мабуть, тебе, сину, там так понівечили, що кістки цілої не оставили? Дивись, як на виду спав… поблід, позеленів (Панас Мирний). з ли́ченька спа́сти. Дарма, що з личенька спала, а справдешня козачка! (Марко Вовчок); Три дні, тиждень ти криєшся… Вже в тебе всі питають, чого ти з личенька спала (П. Куліш); А ти ж би змерзла була, а ти ж би рознемоглася, з личенька спала (Л. Костенко). спа́лий з лиця́. Десь тільки згодом Єльчині очі побачать людей, до виснаги зморених, спалих з лиця, ніби вичавлених (О. Гончар). спада́ти / спа́сти з ті́ла (в ті́лі, на ті́лі). Худнути. Стара попадя над дочками тремтіла Та посаг у скрині складала для них, Ниділа й сивіла, спадаючи з тіла (Л. Первомайський); Його (кота) завивання ставало дедалі одчайдушним. Сусід прив’язав страдника, щоб не бігав уночі й не спадав на тілі (З. Мороз); Роман спостився, змарнів, зблід, спав з тіла (І. Нечуй-Левицький). спада́ти / спа́сти з ціни́ (у ціні́). Втрачати своє значення; ставати менш важливим. — А пани — все пани — з ціни не спадають! (С. Руданський). сплива́ти (спада́ти) / спливти́ (спа́сти) на язи́к кому і без додатка. Згадуючи, вимовляти вголос (слово, фразу і т. ін.). Князь розумів, що треба щось сказати. .. Але спасенна думка утікала від нього, ніяк не хотіла спливати на язик (Д. Міщенко); Але суворий добродій так вже вичерпався, що на язик йому не спадала жодна соковита лайка (Переклад С. Масляка). сплива́ти (спада́ти) / сплисти́ (спа́сти, спливти́) на ум (на ро́зум) кому і без додатка. Несподівано з’являтися, виникати у кого-небудь у думці, у думках (переважно про недобрі наміри, бажання і т. ін.). — (Брати) не тільки те чинили, що шляхетним людям пристало, а й те витворяли, що їм на молодечий ум спливало (Переклад М. Лукаша); Лаврінові спала на ум думка, чи не покусала часом матері скажена собака (І. Нечуй-Левицький); От ідуть дівчата: Олена, як та сорока, скрегоче, що на ум збреде, а Маруся буцімто і слуха, та усе про своє гада… (Г. Квітка-Основ’яненко). (як (мов, на́че і т. ін.)) полу́да (рідше лу́да) з оче́й спа́ла (опа́ла, спливла́ і т. ін.) у кого, кому і без додатка. Хтось правильно зрозумів, усвідомив що-небудь; прозрів. Всім міністрам і слугам царським відразу мов полуда з очей спала. Та ж се Лис! (І. Франко); За один день та за ніч важких роздумів у багатьох вітробалчан наче полуда з очей спала (А. Головко); Мені зараз мов луда з очей спала (І. Франко); Мені наче опала полуда з очей: я з сірого побачила раптом світ кольоровим (Ірина Вільде); Але настали дні! Спливла з очей полуда, і ми побачили, де ворог і де брат (В. Сосюра). полу́да з оче́й спада́є. В людей спадає з очей полуда і прокидаються ті здорові думки, які дрімали в голові (С. Васильченко).

спадати—дсл. недокон. виду що робитиem неперех.Дприслвникова формаem спадавши спадаючи. звшуватися донизу. зменшувати силу вияву слабнути. знижувати свй рвень. втрачати нормальну...Большой украинско-русский словарь
спадати—аю аш недок.i спасти спаду спадеш док.i Падати летти донизу пд дю власно ваги. з чогоi. Падати вддляючись вдокремлюючись вд чогонебудь не утримуючись на чомусь. Опадати...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
спадати—спадати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
спадати—Спадати даю даш спасти ду деш...Правописний словник Голоскевича
спадати—падать спадать спускаться опадать принадлежать входить относиться то спада у исту категориу это относится к той же категории спадати с ногу выбиваться из сил...Сербско-русский словарь
спадати—падати на голову звалюватися листя опадати обсипатися пил осдати волос випадати коси звшуватися звисати з плч зсуватися води литися сткати рельф западати спеку сла...Словник синонімів Караванського
спадати—ЗВИСАТИstrong про предмети висти тримаючись на чомунебудь одним чи клькома кнцями ВИСНУТИstrong ПОВИСАТИstrong ЗВШУВАТИСЯstrong СПУСКАТИСЯstrong ОПУСКАТИСЯstrong СПАДАТИ...Словник синонімів української мови
спада́ти—СПАДАТИ аю аш недок. СПАСТИ спаду спадеш док. . Падати летти донизу пд дю власно ваги. Метеори раз у раз спадали з неба на степ Н.Лев. Передня куфа [кухва] спала й на ...Словник української мови в 11 томах
спадати—СПАДАТИ аю аш недок. СПАСТИstrong спаду спадеш док. Падати летти донизу пд дю власно ваги.Метеори раз у раз спадали з неба на степ . НечуйЛевицькийПередня куфа [кухва] сп...Словник української мови у 20 томах
спадати—аю аш недок. спасти спаду спадеш док. Падати летти донизу пд дю власно ваги. з чогоem. Падати вддляючись вдокремлюючись вд чогонебудь не утримуючись на чомусь. Опадати...Толковый словарь украинского языка
спадати—матем. нисходить падать уменьшаться спадать убывать об уровне и перен....Украинско-русский политехнический словарь
спадати—док.em спасти падатиem to fall down fromem to fall off зменшуватися про спеку воду та н.em to diminish to abate to lower to drop to fall to go down to ebbвода спада the...Українсько-англійський словник
спадати—em Спадати на думку em Спадати на долю мов полуда з очей спала . неначе гора спала з плечей Спасти з голосу em Спасти з лиця абоem з тла Спасти на коню em Куд...Українсько-китайський словник
спадати—[spadaty]...Українсько-польський словник
спадати—аю аш spada opada zob. спасти...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
спадати—несов. спадати сов. спасти устремляться вниз отделившись от чегон. спадать спасть опадать опасть о листьях лепестках плодах и т.п. мов полуда з очей спала словно точн...Українсько-російський словник