Фразеологічний словник української мови

ПУСТИЙ

з го́лими (з поро́жніми, з пусти́ми) рука́ми. 1. Без нічого, не маючи нічого при собі. На вулиці Іван часто бачив, що дехто з членів артілі повертався додому не з порожніми руками (С. Чорнобривець); Сердюки .. вернулись захекані і не з пустими руками: принесли в полах яблук, сухих кінських кізяків — заздалегідь подбали про паливо на вечір (О. Гончар); // Нічого не маючи на гостинець для когось. — Стривайте, а як же їхати з голими руками? — раптом спитав Родивон.— Що там не говоріть, а ми ж таки шефи… (В. Кучер); — Ви вже не гнівайтесь, Горпино Карпівно, не знав же я.. Та от і з’явився з пустими руками, навіть подарунка не встиг купити (Д. Ткач). 2. зі сл. поверну́тися, прийти́ і под. Без нічого, ні з чим; нічого не діставши, не придбавши. Бог хліба на Дону те літо не вродив — Вернувсь Антін із голими руками (Л. Боровиковський); Комісари втямили, що їх тільки морочать, і вернулись до польського табору з порожніми руками (І. Нечуй-Л на поро́жньому (пусто́му, го́лому) мі́сці, перев. з дієсл. Не маючи бази, основи і т. ін. під собою; з нічого. Автор історичного роману творить не на порожньому місці,— він залежить від свого матеріалу, реального ходу історичних подій (З журналу); Як і інші галузі економіки, електроенергетику більшості афро-азіатських країн доводиться створювати на пустому місці (З газети); Тут все треба починати спочатку, на голому місці (Ю. Збанацький); — Не переживай, Артеме,.. Ми з Клавою теж починали на голому місці, не було в нас, як кажуть, ні кола ні двора, а тепер нівроку (П. Гуріненко); Хірокітійська культура з’являється на острові (на Кіпрі) розвинутою. Немає жодних ознак її еволюції. “На голому місці” одразу ж виникають великі поселення на багато тисяч чоловік (З журналу). перелива́ти з пусто́го (та) в поро́жнє. 1. Повторювати те саме, ведучи непотрібні або малозмістовні розмови. Фрази лились, зчіплювались, і він переливав з пустого та в порожнє, говорячи те ж саме, тільки іншими словами (І. Нечуй-Левицький); — Кажуть, що жінки люблять поговорити. А ви, мужчини, переливаєте з пустого в порожнє ось уже чималий час (Ю. Яновський). си́пати з поро́жнього в пусте́. Сип, сип, із порожнього в пусте! (Укр.. присл..). 2. Займатися непотрібною, марною справою, звичайно багато говорячи. — У гостях тілько (тільки) б марно стратили день, переливаючи з пустого в порожнє, а дома сидячи, я сьогодні “Кобзаря” дочитаю (Панас Мирний); — Я, звичайно, мало розумію в твоїх справах .. Але чомусь хочеться вірити в Снігура. З пустого в порожнє він переливати не стане, не такий він (П. Автомонов); — Ти ж обіцяла.— Іди геть! Чого присікалась. Подумай — обіцяла… — Ти ж… слово честі.— Слухай, не переливай з пустого в порожнє поро́жнє (пусте́) мі́сце, зневажл. Той, від кого мало користі в роботі, з ким не рахуються і т. ін. Та він у колективі — порожнє місце (З усн. мови). поро́жня (пуста́) голова́, зневажл. Нерозумна, нетямуща людина. Пуста голова — баранові рідня (Укр.. присл..); — Я знаю таке дупло в дубі — велике-велике. Там ми обоє вмістимось.. І я, пуста голова, навіть не подумав, яке лихо могло спіткати того дуба, і побіг за Любою (М. Стельмах). поро́жня (пуста́) кише́ня (кали́тка) у кого і без додатка. Хто-небудь бідний, не має грошей. В молодого господаря порожня кишеня (І. Нечуй-Левицький); Золото, золото, вславлене по світу! Все продаси ти, все купиш без розпиту. Добре тому, хто гребе тебе жменею; важко без тебе — з пустою кишенею (П. Грабовський). пусти́й лоб у кого, зневажл. Хтось нерозумний, нетямущий і т. ін. Живіт товстий, а лоб пустий (М. Номис). пусти́й но́мер. Марна, безнадійна справа. Потрапити на виставу, на концерт, не маючи заздалегідь купленого квитка, — пустий номер (З газети). пусти́й (поро́жній) гамане́ць. 1. Мало грошей. Не можу купувати дорогі речі — пустий гаманець (З журналу). 2. у кого. Хто-небудь не має грошей. У її батька хазяйство бідне і пустий гаманець (З газети). пусти́й (поро́жній) звук. Нічого не вартий. — В цій кривавій боротьбі, Папо, з поступом наук, Ти пустий сьогодні звук! (І. Франко); Він зрозумів, що .. всі переконливі мотиви для цієї людини — порожній звук (Я. Баш). пусті́ (ма́рні) слова́ (фра́зи). Непотрібні, беззмістовні, не варті уваги висловлювання; беззмістовне розумування. Пусті слова про “право бідних”… Держава дбає не про нас. Нас мали за рабів негідних… Доволі кривди і образ! (М. Вороний); Без марних слів і компліментів ніжних його (В. Маяковського) поети вчителем зовуть (М. Рильський). ма́рне сло́во. Коли я називаю його своїм братом, то се не жарт і не марне слово (Леся Українка).

пустий—адктив...Большой украинско-русский словарь
пустий—а е. Нчим не заповнений про вмстище порожнй. Без меблв речей т. н. про примщення. Безлюдний ненаселений або малолюдний. Нким нчим не зайнятий вльний. розм. Пригот. без м...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
пустий—пустий прикметник...Орфографічний словник української мови
пустий—Пустий та те...Правописний словник Голоскевича
пустий—нечемний...Словник галицьких говірок
пустий—див.em легковажний порожнй...Словник синонімів Вусика
пустий—порожнй край д! ПУСТЕЛЬНИЙ мсце вльний борщ псний погляд невиразний тупий стовбур порожнистий пустотлий слова беззмстовний несуттвий звук марний хто обмежений пустопоро...Словник синонімів Караванського
пустий—який нким а. нчим не заповнений вльний порожнй незайнятий спорожнлий опустлий....Словник синонімів Полюги
пустий—БЕЗЗМСТОВНИЙstrong про твори розмови слова думки т. н. позбавлений змсту убогий змстом МАЛОЗМСТОВНИЙstrong ПОРОЖНЙstrong пдсил. ПУСТИЙstrong пдсил. ПУСТОПОРОЖНЙstrong п...Словник синонімів української мови
пусти́й—ПУСТИЙ а е. . Нчим не заповнений про вмстище порожнй. Пустого мха не надуть коли пораз [раз по раз] дрки йдуть Номис Без меблв речей т. н. про примщення. Чого тот [т...Словник української мови в 11 томах
пустий—ПУСТИЙ а е. Нчим не заповнений про вмстище порожнй.Пустого мха не надуть коли пораз [раз по раз] дрки йдуть Номис Без меблв речей т. н. про примщення.Чого тот [т] козаки...Словник української мови у 20 томах
пустий—Порожнй обшир безлюдний безживний див. пустота...Словник чужослів Павло Штепа
пустий—а е. Нчим не заповнений про вмстище порожнй. Без меблв речей т. н. про примщення. Безлюдний ненаселений або малолюдний. Нким нчим не зайнятий вльний. розм. Пригот. ...Толковый словарь украинского языка
пустий—bare...Украинско-английский юридический словарь
пустий—пустой...Украинско-русский политехнический словарь
пустий—empty inane void порожнистийem hollow незайнятийem vacantпустий горх deaf nutпуста голова empty headпусте мсце на сторнц та н.em blank spaceз пустими руками emptyhand...Українсько-англійський словник
пустий—пусты...Українсько-білоруський словник II
пустий—Пусты...Українсько-білоруський словник II
пустий—пусты...Українсько-білоруський словник
пустий—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
пустий—Tom...Українсько-датський словник
пустий—Пустий будинок Пуста порода em em Пуста балачка Пуста цкавсть Пуст обцянки...Українсько-китайський словник
пустий—Tom...Українсько-норвезький словник
пустий—[pustyj]...Українсько-польський словник
пустий—pusty prny горх pusty orzech пуст слова puste sowa пуста голова кишеня pusta gowa kiesze переливати з пустого в порожн przelewa z pustego w prne...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
пустий—пустой пуста порода горн. пустая порода перен. пустой праздный разг. пустопорожний пустозвонный не стоящий внимания разг. пустяковый пустячный ерундовый ерундовский пус...Українсько-російський словник
пустий—Tom...Українсько-шведський словник