Фразеологічний словник української мови

ПОКЛАДАТИ

відда́ти (покла́сти) / віддава́ти (поклада́ти) (свою́) ду́шу. 1. за кого—що, заради кого—чого. Пожертвувати собою чи бути готовим померти заради кого-, чого-небудь. — Стережись, Василино! Колись згадаєш мої слова. Я ж тебе люблю й ладен за тебе душу оддати (І. Нечуй-Левицький); — Жінка моя... Не думав я... ледащо... А проте — люблю її... душу свою віддав би за неї! (Панас Мирний); Заради подруги душу ладна віддати (Надія) (Я. Баш); Покохав Андрій Семена, як рідного брата, як батька, як неньку... Душу свою готов за нього покласти (М. Коцюбинський); (Хвора:) Ніхто не має більшої любові, Як той, хто душу поклада за друзів (Леся Українка). 2. кому, чому. Витратити всю силу, всю енергію. Почувши про підпільну групу, Володя щиро радів, ладен був віддати організації всю душу (В. Козаченко); — Трактористи душу віддають роботі (П. Автомонов). відда́ти се́рце і ду́шу. Сей змінив на домівку і шану і владу, і в го́лову (в го́лови, в ду́мці, в думка́х) (собі́) не кла́сти (не поклада́ти) що. Не передбачати, не сподіватися і т. ін. чого-небудь, не здогадуватися про щось. Сите та п’яне лицарство спало покотом, ніхто й у голову не клав, що на кінцях мужицьких кіс тихим, котячим ходом вривається поміж них смерть (Юліан Опільський); А гайдамаки мовчки ждали, Поки поганці ляжуть спать. Лягли, і в голови не клали, Що вже їм завтра не вставать (Т. Шевченко); Він, ясна річ, не міг і в думці класти собі, що перед ним той самий хлоп’як, який колись врізав його сирицею по мармизі (П. Загребельний); — Винуватий, товаришу комісар. Дозвольте доповісти,— ми собі й у голови не покладали, що ви почуєте (Ю. Яновський); Коли товариш, Здавалося, що спав, та міг щохвилини Прокинутись,— “дід” зняв бекешу з нього, Щоб навіть той в думках не покладав, Що дбає “дід” про нього (М. Рильський). не поклада́ти рук. 1. зі сл. роби́ти, працюва́ти і т. ін. Дуже важко, завзято. Було у неї одно добро, задля котрого вона (Пріська) робила-працювала, рук не покладала (Панас Мирний); // Дуже старанно. Юруш розказував, як то він піклується та па́дкує коло князівського добра, .. рук не покладає (І. Нечуй-Левицький). 2. Працювати, трудитися. Ніхто її не побачить нігде (ніде) і ні з ким, усе за роботою по господарству, цілий день рук не поклада (Г. Квітка-Основ’яненко). не поклада́ючи рук, зі сл. працюва́ти. Невтомно, з великим ентузіазмом. Робітники, інженери, вчені, академіки, майстри мистецтва і майстри плавок, забоїв, верстатів — всі працюють не покладаючи рук (О. Довженко); Євген Вікторович, не покладаючи рук, працює над великою науковою працею по хірургії (Іван Ле); Не покладаючи рук, трудяться (металурги) над здійсненням своїх планів (З журналу). поклада́ти гріх на кого. Звинувачувати кого-небудь у чомусь. Я ні на кого не покладаю гріха, як на Петра (Сл. Б. Грінченка).

  1. покладати—ПОКЛАДАТИstrong Юstrong ТЬstrong глem.Кластьem и покладах вол брашна въ аслехъ многа ГА XIV прогонть нкыми писмены лживыми. проклтыхъ бсовъ линьскыхъ. пишюще на аблоцх...Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
  2. покладати—аю аш недок.i покласти аду адеш док.i перех.i на когоi щоi. Доручати комусь чомусь виконання певного завдання. Зобовязувати когось щонебудь робити примушувати до чого...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. покладати—покладати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
  4. покладати—полагать класть на чтолибо. Прол. апр.em ....Словарь церковнославянского языка
  5. покладати—пд жито орати [II]...Словник з творів Івана Франка
  6. покладати—на кого доручати кому зобовязувати кого надю мати душу вддавати сили витрачати внок класти з нст. що накреслювати передбачати грх на кого приписувати кому з сл. соб надум...Словник синонімів Караванського
  7. покладати—ВВАЖАТИstrong УВАЖАТИstrong перев. з спол. що мати певну думку ДУМАТИstrong ГАДАТИstrong ПОМИШЛЯТИstrong ПОКЛАДАТИstrong МИСЛИТИstrong розм. ДОПУСКАТИstrong ПРИПУСКАТИstr...Словник синонімів української мови
  8. поклада́ти—ПОКЛАДАТИ аю аш недок. ПОКЛАСТИ аду адеш док. перех. . на когощо. Доручати комусь чомусь виконання певного завдання. Клопоту було й без цього а Келембет покладав на них н...Словник української мови в 11 томах
  9. покладати—ПОКЛАДАТИ аю аш недок. ПОКЛАСТИstrong аду адеш док. що. на кого що. Доручати комусь чомусь виконання певного завдання.Клопоту було й без цього а Келембет покладав на них...Словник української мови у 20 томах
  10. покладати—аю аш недок. покласти аду адеш док. перех. на когоem щоem. Доручати комусь чомусь виконання певного завдання. Зобовязувати когось щонебудь робити примушувати до чогось...Толковый словарь украинского языка
  11. покладати—обовязки функц тощо assign commit entrust intrust вдповдальнсть тощо rest...Украинско-английский юридический словарь
  12. покладати—док.em покласти to charge to entrust withem to rest onпокладати доручення на когось to entrust smb.em with a taskпокладати над to set to rest ones hopes onem to repose ...Українсько-англійський словник
  13. покладати—пакладаць укладаць...Українсько-білоруський словник II
  14. покладати—Пакладаць...Українсько-білоруський словник II
  15. покладати—пакладацьукладаць...Українсько-білоруський словник
  16. покладати—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
  17. покладати—Покладати над абоem надю Покладати обовязки Покладати душу Покладати гнв em Покладати грх em...Українсько-китайський словник
  18. покладати—аю аш pokada над pokada nadziej...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
  19. покладати—несов. покладати сов. покласти поручать вверять возлагать возложить налагать наложить покладати над [надю] возлагать возложить надежды [надежду] употреблять предназн...Українсько-російський словник