Фразеологічний словник української мови

ЙТИ

аж ви́ляски пішли́ / йшли́. Дуже сильно, з лунким звуком. — А він таки правий... Коли гарячкуєш, хапаєшся за все відразу, то чогось та не добачиш... Ось воно тобі й дасть по потилиці, аж виляски підуть... (А. Хорунжий); Кричала (Соловейчиха), аж виляски йшли: — Та я свого руками ось цими придушу — не пущу до комуни (А. Дімаров); — І граю на баяні, і гопака ріжу, і долонею по колінах поплескую. Аж виляски йдуть (В. Кучер). аж ви́ляски розляга́ються. А в панському саду соловейко чи плаче, чи сміється, аж виляски розлягаються (С. Васильченко). аж о́дляски пішли́. І старий запорожець, і гадки й думки не маючи про свою неминучу смерть, зареготався щирим реготом, аж одляски на майдані пішли (І. Нечуй-Левицький). аж луна́ йде (розляга́ється, рідше гоготи́ть і т. ін.) / пішла́ (розлягла́ся, рідше загоготі́ла і т. ін.), перев. зі сл. гука́ти, співа́ти і т. ін. Так, що далеко чути; дуже голосно, сильно. Щебечуть солов’ї, аж луна розлягається (П. Куліш); І справді, молодиці жартували, сміялись, співали пісень, аж луна розлягалась по полю (М. Коцюбинський); Вона — то била гопака.., аж луна кругом гоготіла, то тиркала, то висвистувала (Панас Мирний); — І ще одне, друзі… — гукнув Жук, аж луна пішла лісом (П. Козланюк). ті́льки луна́ йде. Як заспівають “Реве та стогне…”, то тільки луна йде (Нар. опов.). дале́ко іти́ (йти) / піти́. Добиватися, досягати великих успіхів у чому-небудь; ставати відомим. Докотилася чутка до Нечуйвітра, ніби син його скоро має піти на підвищення. Буває, що такі далеко йдуть (О. Гончар); Декотрі з твоїх (Лободи) ровесників зуміли вище сягнути, але ж і ти .. Не догматик який-небудь, ще можеш далеко піти… (О. Гончар). ді́ло йде / піде́. Що-небудь успішно вирішується. От і перша гілляка. Тепер уже діло піде швидше. За хвилину він уже на вершечку (дерева) (Ю. Смолич); В системі виховання він (Гнат), звичайно, нічого не тямить, зате переконаний, що без нього там діло не піде (Григорій Тютюнник). йде в ру́ки. Що-небудь дістається дуже легко, без будь-яких зусиль. Тепер твої всі Гальки й всі Маруськи, бо хлопець ти, нівроку, показний .. Як хочеш, сину, Маєш розум теж. Але ж подумай, щастя йде у руки. Невже від себе щастя одіпхнеш? (Л. Костенко). не вихо́дити (не йти́) з па́м’яті у кого, кому. Ніяк не забуватися. Вона ніколи в мене з пам’яті не виходила (О. Кониський); Мені з пам’яті не йде “розмова” з паном лейтенантом. Чого він докопувавсь? (П. Колесник). не вихо́дити з па́мки. Уже пшеницю звезли і вимолотили, а Василя так і манило, так і тягло в поле. Той майовий день не виходив у його з памки (Панас Мирний). не йде в го́лову кому. Хто-небудь не засвоює, не сприймає, не запам’ятовує що-небудь. (Галя:) Не всякому, папочко (таточку), та наука дається. Інший, Бог знає, як трудиться, а воно не йде та й не йде в голову (Панас Мирний). не йде з ду́мки (з голови́, з ума́) кому і без додатка. Хто-небудь не може забути, постійно думає, згадує про когось, щось. Веселим, з гостинцями, з жартівливими приспівками — таким зараз пригадався Данько і, пригадавшись, все чомусь не йшов з думки (О. Гончар); Дівчина з ума не йде. Перебув день Кармель з своїми думками важко і солодко; перебув другий день — ще важче, ще солодше; перебув третій день — зовсім вже несила (Марко Вовчок). не йде на (в) ду́шу кому і без додатка. Хто-небудь не має бажання до чогось; комусь не хочеться чого-небудь, не подобається щось. (Кобзар:) Та воно коли на душу не йде, то ти й не силуй. (Герасим:) А що тобі жалко (горілки)? (Панас Мирний); — Чогось не їсться мені, брате...— А ти все-таки їж...— Не йде на душу... (М. Рудь); Сів сотник Костомара обідати, да й страва йому в душу не йде (П. Куліш). йде на ду́шу. Тихій та смирній дівчині йшла на душу пісня (І. Нечуй-Левицький). не йде на ду́мку кому. Хто-небудь не думає, не хоче думати, згадувати про кого-, що-небудь. Рано звечора погасили світло син з матір’ю. Рано звечора вони полягали спати, натомлені денними пригодами. Отже сон не йшов обом їм на думку (Панас Мирний); Дівчатка поснули, чекаючи вечері: старі сумували, і їжа не йшла їм на думку (М. Коцюбинський). йде на ду́мку. Він милувався зеленим зіллям та квітками, і разом з тим йому на думку йшла молитва, бо він був дуже богомільний, як і його мати (І. Нечуй-Левицький). не йти / не піти́ да́лі вух чиїх. Не ставати відомим багатьом, не поширюватися серед багатьох. Глядіть же, братчики, що я казатиму зараз, дак (так) щоб воно не йшло далі вух ваших,— промовив згодом Карпо (Б. Грінченко). не лі́зе (не йде) в рот (у го́рло, грубо в пе́льку) кому і без додатка. 1. У когось зовсім немає апетиту, хтось не хоче їсти, кому-небудь не хочеться їсти, не їсться. (Микола:) Ходи й ти обідати. Мені якось самому страва в рот не лізе (І. Франко); Принесли їй і хліба, і паляниці, і якої то страви не понаносили! Так нічого їй і в рот не йде! (Г. Квітка-Основ’яненко); Винесла нехитру вечерю, заходилася спроквола їсти. А воно чомусь і надворі їй не лізло в горло (Є. Гуцало); Маруся .. мовчки вертала кулешу Юрчикові.. — Не можу, голубчику. В горло не йде (Г. Хоткевич); Чим я тебе маю годувати, коли тобі навіть мій рис не лізе в пельку? (Ю. Збанацький); Черствий хліб не йшов йому в пельку (І. Нечуй-Левицький). не йде до го́рла. Обід не йде (Іванові) до горла (М. Коцюбинський). не полі́зе в го́рло. І сон не прийде, і хліба шматок не полізе в горло, коли чекаєш, що ось-ось на тебе впаде гр не лі́зе (не йде) з голови́ кому і без додатка. Хто-небудь весь час думає, згадує про когось, щось; постійно згадується, не забувається хто-, що-небудь. (Семен:) Одна думка не лізе мені з голови: якось чудно (Одарка) спитала: “А чи ж будемо ми щасливі?” (М. Кропивницький); Не йшла з голови та остання зустріч (З газети). сон не йде на о́чі (в го́лову) кому і без додатка. Хто-небудь не може заснути. Покірно лягаю. Але сон уже не йде на очі (Ю. Збанацький); Син лежить на лаві. Сон не йде йому в голову (Панас Мирний). спуска́тися (пуска́тися, йти і т. ін.) / спусти́тися (пусти́тися, піти́ і т. ін.) на дно. 1. Зазнавати поразки, невдачі в чому-небудь, втративши будь-яку надію на поліпшення. А ви й не пишете мені, .. чи має мене рятувати (Спілка), чи ні. Хай би вже знав, чи маю пускатися на дно, чи ще можу ногами дриґати (М. Коцюбинський); (Курінний:) Записку віддай в руки самому Петрові Карповичу… Одним словом, хай рятує, бо можу піти на дно (М. Зарудний); // Переставати чинити опір чому-небудь, змиритися з чимсь. Не трать, куме, сили, спускайся на дно (Укр.. присл..). 2. Морально спустошуватися, опускатися. Шкода їй було колишнього чоловіка. Покалічений, безпорадний, він пропаде без належного догляду. Зіп’ється з горя і піде на дно (М. Ю. Тарновський). спу́щений на дно. Вийшовши з тюрми зимою, я почув себе мов спущеним на дно (І. Франко). у го́пки йти. Танцювати. Тут циган якийсь ув’язався, набивається нам зі своєю шкапою, старою, злиденною.— Купуй, брате! — Але ж вона крива...— А що, вона має тобі в гопки йти? (О. Гончар). хоч крізь (скрізь) зе́млю йти. Безвихідне становище. Тепер нашій Ївзі прийшло хоч скрізь землю йти! (Г. Квітка-Основ’яненко). шмато́к (кусо́к) не йде (не лі́зе) / не піде́ (не полі́зе) в го́рло кому. Хто-небудь не хоче або не може їсти з певних причин. Посідали за стіл. Він їв добре. Їй шматок не йшов у горло, та силувала себе їсти (Б. Грінченко); Віктор настороживсь. Але щоб приховати від Людмили свою настороженість, продовжує мовби ще з більшим апетитом їсти. Хоч і не лізе шматок у горло (А. Головко); (Гапка:) Пообідала б. (Домаха:) Не піде шматок у горло (М. Кропивницький);(Золотницький:) Обідать у такого хазяїна важко, тут і кусок в горло не полізе (І. Карпенко-Карий). хлі́ба шмато́к не полі́зе в го́рло. І сон не прийде, і хліба шматок не полізе в горло, коли чекаєш, що ось-ось на тебе впаде град куль і свинцю (Ю. Збанацький). як (мов, ні́би і т. ін.) за водо́ю йти. Поступово занепадати, розорятися, зникати. Як умер батько, зараз почав Микола пити, покинув коло хазяйства впадати .. І пішло пияцтво, ледарство,— батьківщина як за водою йшла (Б. Грінченко). як (мов, ні́би і т. ін.) з води́ йти, перев. зі сл. рости́. Дуже швидко. А Трьомсин собі росте Мов, як кажуть, з води йде (І. Манжура); Зоглянулася св. П’ятниця на слізні благання матері, й ось двоє червоновидих діток ростуть — як із води йдуть (Л. Яновська). як сви́ні з череди́ йти́муть, зі сл. бу́де, ірон. Уживається для повного заперечення змісту речення; нніколи. Тоді це буде, як свині з череди йтимуть (З усн. мови).

йти—див.i ти....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
йти—йти ти...Лексикон львівський
йти—йти дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
йти—йти тийду йдеш йде йдеиsupмоu йдеиsupтеu йдут мин.em йшо йшла нак.em йди йд...Орфоепічний словник української мови
йти—йти ти йду йдеш йде йдеимо йдеите йдут мин. йшо йшла нак. йди йдт....Орфоэпический словарь украинского языка
йти—Йти йду йдеш див.em ти...Правописний словник Голоскевича
йти—Поле йде в лс щось пропада [IV]...Словник з творів Івана Франка
йти—ВДБУВАТИСЯstrong про дю подю явище тощо мати мсце ТРАПЛЯТИСЯstrong ЗДЙСНЮВАТИСЯstrong БУТИstrong ПРОХОДИТИstrong ДЯТИСЯstrong РОБИТИСЯstrong ЧИНИТИСЯstrong ТИstrong ЙТИs...Словник синонімів української мови
йти—ЙТИ див. ти. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наукова думка . Т. . С. ....Словник української мови в 11 томах
йти—див. ти....Толковый словарь украинского языка
йти—певним курсом steer...Украинско-английский юридический словарь
йти—див.em ти...Українсько-англійський словник
йти—дыбаць...Українсько-білоруський словник II
йти—Дыбаць...Українсько-білоруський словник II
йти—дыбаць...Українсько-білоруський словник
йти—em ти...Українсько-китайський словник
йти—zob. ти...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
йти—см. ти...Українсько-російський словник
йти—Partir aller...Українсько-французький словник