Фразеологічний словник української мови

ЗАБАЛАКУВАТИ

замовля́ти (загово́рювати) / замо́вити (заговори́ти) зу́би кому і без додатка. 1. Відвертати увагу кого-небудь від чогось, переводити розмову на щось інше. Дядько Янко, щоб заспокоїти родичок, напевно, щось розказує, заговорює зуби (М. Ю. Тарновський); Ідеаліст нещасний. Заговорив зуби, а я знову збився (І. Микитенко). забала́кувати зу́би. — Ти мені зуби не забалакуй, я без твого Аристофана коників чула (О. Гончар). 2. Вводити в оману, дурити когось. — У нас її (філоксери) нема! Старі люди скільки живуть, а такого не бачили. Не вірте, це він зуби нам замовляє! Це брехня (М. Коцюбинський); — Умієш ти (цигане) замовити зуби, та щоб після цього в печінці не кололо (М. Стельмах).

забалакувати—ую уш недок.i забалакати аю аш док.i розм.i неперех. Намагатися почати розмову або вступати в розмову з кимнебудь. тлькиi док. Почати балакати говорити. тлькиi док. п...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
забалакувати—забалакувати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
забалакувати—ЗАГОВОРИТИstrong почати розмову звертаючись до когось ЗАБАЛАКАТИstrong розм. ЗАГОМОНТИstrong розм. ЗАМОВИТИstrong заст. рдко ОБЗВАТИСЯstrong ОКЛИКНУТИСЯstrong розм. зверн...Словник синонімів української мови
забала́кувати—ЗАБАЛАКУВАТИ ую уш недок. ЗАБАЛАКАТИ аю аш док. розм. . неперех. Намагатися почати розмову або вступати в розмову з кимнебудь. Жнки аби розвяти оте гнтюче мовчання .забал...Словник української мови в 11 томах
забалакувати—хохл. загаварвать замовляти...Словник чужослів Павло Штепа
забалакувати—ую уш недок. забалакати аю аш док. розм. неперех.Намагатися почати розмову або вступати в розмову з кимнебудь. тлькиem док. Почати балакати говорити. тлькиem док. пере...Толковый словарь украинского языка
забалакувати—несов. забалакувати сов. забалакати разг. начинать говорить заговаривать заговорить сов. разг. заболтать непонятно или о пустяках когон. заговаривать заговорить...Українсько-російський словник