Фразеологічний словник української мови

ЖИВЦЕМ

(живце́м) відрива́ти / відірва́ти від се́рця (від се́бе) кого, що. Дуже тяжко розлучатися з ким-небудь близьким або покидати, віддавати що-небудь особливо дороге. Мусить вона (Яресьчиха) розлучатися з сином, з дочкою, живцем відриваючи їх від серця (О. Гончар); Хоч серце боліло іншим, але прощався і з кабінетом. Відчував (Василь), як відриває щось від серця (Ю. Мушкетик). живце́м облупи́ти кого і без додатка. Безжалісно розорити кого-небудь, завдати величезних збитків комусь; обібрати. — Добрий ти чоловік, Йосипе, тільки не попадайся тобі в руки,— живцем облупиш! Та допомагав мені… Доки не скрутив мене, мов налигачем, твоєю позикою!.. (М. Кропивницький). закопа́ти / зако́пувати живце́м (живо́го, живо́ю і т. ін.) у зе́млю кого. У важких муках згубити, довести до загибелі, нещадно покарати кого-небудь. — А Кульбабина Мотря так сказала: “Хай пан хоч живцем закопає нас у землю, а ми не подвоїм свого слова” (М. Стельмах); — Ти ладен, мабуть, мене живою в землю закопати! — говорила Кайдашиха (І. Нечуй-Левицький); // тільки недок. Розправлятися з ким-небудь, прирікаючи його на тяжкі моральні і фізичні страждання. Важко мені жити. Нащо мені жити? Дивитися роками, як закопують мене живого в землю? (О. Довженко). ї́сти / з’ї́сти живце́м кого і без додатка. Прискіпуватись до когось постійними доріканнями, лайкою допікати когось. — Живцем мене їсть свекруха (З усн. мови); // Не давати кому-небудь спокою, найстирливо домагаючись чогось. — В кінці вересня маю платити до банку. Як не заплачу, то з’їдять мене живцем! (М. Коцюбинський). полі́зти (рідко лі́зти) живце́м (живи́м) у моги́лу (в я́му). Заподіяти собі смерть; позбавити себе життя, померти. Молоде, одважне, В бою як буде необачне, То може згинуть неборак; Тогді (тоді) не буду жить чрез (через) силу, Живцем полізу я в могилу, Ізгину (І. Котляревський); — Лишалось одне — або живцем у могилу лізти, або протестувати, битись за життя (З журналу). живи́й у я́му (у моги́лу) полі́зеш. Було б здоров’я, а то вийшов од пана й од вітру хилюсь. Блідий, очі запали: нічого не зробиш, не полізеш у яму живий (А.Тесленко); Якби не Яковець, то, може, сама б, жива, за ним (Петрусем) у могилу полізла (Грицько Григоренко). похова́ти живце́м (живи́м) кого. 1. Позбавити радощів життя, чогось важливого, необхідного і т. ін.; довести когось до смерті. — Ти чого до мене прийшов? — закричав, багровіючи від люті, Шумейко.— Вчити, як моїм добром розпоряджатись, кому що підписувати? Чи ти хочеш мене живцем поховати? (А. Шиян). на́че похо́вана живце́м. Найважче було те, що не було .. з ким перекинутися звичайнісіньким словом. У Сифара хоч бранки-козачки. А тут лежи, мовчи, наче похована живцем (З. Тулуб). 2. зі сл. себе́. Відмовитися від звичайного способу життя, вести позбавлене радощів життя. Треба в широкий світ, там, може, знов у люди вийду. А ні, то хоч знатиму, що не засниділа я у Ведмежому Куті (от іще назва!), не поховала себе живою (Леся Українка). хоч живи́м (живце́м, живо́му і т. ін.) у зе́млю (у моги́лу, у гроб і т. ін.) лізь. Уживається для вираження відчаю у дуже скрутному, безвихідному становищі; безвихідь. — А тут, Омеляне, така біда, що хоч живим у землю лізь (М. Стельмах); — Тут живому хоч у могилу лізь (П. Колесник). хоч бери́ та лізь живце́м у зе́млю. — Так мені остогидла хата-пустка, .. що хоч бери, старий діду, та лізь живцем у землю… (М. Коцюбинський). хоч живи́м до Бо́га лізь. Що було грошенят з дому, з’їли, а тепер хоч живим до Бога лізь (В. Винниченко). (хоч) живце́м ги́нути (помира́ти). Дуже погано себе почувати або перебувати в надто складних обставинах. (Тиберій:) Так, нещасні, потомились .. (Всі:) Що хоч живцем тут помирати! (М. Кропивницький). хоч (живце́м (живи́м)) у домови́ну (у я́му, у моги́лу і т. ін.) ляга́й. Уживається для вираження відчаю у дуже скрутному, безвихідному становищі; надто тяжко. — Ні шага за душею нема: хоч в домовину лягай,— дріботів дід Грицай (І. Нечуй-Левицький); Ні з ким порадитись, ні з ким словом перекинутися,— таке, що хоч живцем лягай у домовину (Д. Бедзик); — На цього (коня) вже як і трудно стягалися, не дай Бог, заведуть, хоч тоді у яму лягай (А. Головко); Про одне тільки мова — про своє убозтво, свою нужду, що їсти дома нічого, що з дітьми хоч у могилу лягай (І. Цюпа). хоч у я́му. — Хоч в яму, гірше не буде.— Народ зголоднів, а ніхто не подбає, їсти ніхто не дасть (М. Коцюбинський). як (мов, на́че і т. ін.) живце́м пекти́ся на рожні́. Хвилюватися, переживати, почувати себе дуже ніяково, тривожно від сорому, ганьби і т. ін. — Еге, хай постоїть собі з краденою довбнею,— почулося звідусіль .. Кавун слухав і наче живцем пікся на рожні. Він люто зиркав спідлоба на людей і не знав, що з ним діється (П. Козланюк). як (мов, ні́би і т. ін.) чорт ли́ко (ли́ка) дере́ з кого, зі сл. крича́ти. Дуже сильно, голосно. Кричить, мов з його чорт лико дере (Укр.. присл..); Циганчата танцюють халяндри та кричать не своїм голосом, мов з них чорт лика дере (Г. Квітка-Основ’яненко). мов чорти́ ли́ко живце́м видира́ють. Дядько ступить до неї, а вона вчепилася тонкими рученятами в ріжок скрині і заголосила. — Дурне дівчисько, кричить, мов з неї чорти лико живцем видирають (М. Стельмах).

живцем—прислвникживьемвд словаem живецьмен. чол. роду жив. принада у виглядi дрiбно живо рибки яку використовують для ловлi хижих риб. перен. життва сила енергiяживецвд словаem ...Большой украинско-русский словарь
живцем—присл. У живому стан живим.Живцем узяти когоi захопити когонебудь живим.сти живцем не давати спокою настирливими дорканнями лайкою допкати мучити. перен. Цлком повнстю...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
живце́м—Живцем нар. Живьемъ. Живцем у яму лягай. Ном. З плч головку як галку зняв жону його й дтей живцем забрав. Мет. . Скажу соколов живцем вас пости. Чуб. V. . Словарь укрансь...Грінченко. Словарь української мови
живцем—живцем живцем паси дерти ще солити пас II....Лексикон львівський
живцем—живцем прислвник незмнювана словникова одиниця...Орфографічний словник української мови
живцем—живцем...Орфоепічний словник української мови
живцем—жиецем присл....Орфоэпический словарь украинского языка
живцем—Живцем присл....Правописний словник Голоскевича
живцем—пр. ховати живим вирвати цлком повнстю....Словник синонімів Караванського
живцем—ЗАЖИВОstrong ЖИВЦЕМstrong ЖИВИМstrong ЖИВИМИstrong. Кажуть за старого князя людей живцем у землю ховали Панас Мирний....Словник синонімів української мови
живце́м—ЖИВЦЕМ присл. . У живому стан живим. Кажуть за старого князя людей живцем у землю ховали Мирний IV Ночами Лук снились. кури яких вона чомусь живцем ковтала вони кудкуда...Словник української мови в 11 томах
живцем—присл. У живому стан живим. Живцем узяти когоem захопити когонебудь живим. сти живцем не давати спокою настирливими дорканнями лайкою допкати мучити. перен. Цлком по...Толковый словарь украинского языка
живцем—Alive...Українсько-англійський словник
живцем—em...Українсько-китайський словник
живцем—нар. разг. живьм заживо...Українсько-російський словник