Фразеологічний словник української мови

ГЛУЗД

відбі́гти (відби́тися) ро́зуму (глу́зду). Стати божевільним; збожеволіти. Він був би розцілував їх (стрільців), але боявся викликати новий переполох. Подумали б, що старий Матвій Шавала відбіг (не дай Боже) розуму (Мирослав Ірчан); У селі говорили всячину. Казали, що над книжками розуму одбіг, казали, що й з чортом злигався (Б. Антоненко-Давидович); (Штефан:) Отче! Ви ж бачите: стара вже відбилася глузду й казна-що верзе... (Я. Галан). втрача́ти (тра́тити) / втра́тити (стра́тити) ро́зум (глузд). 1. Переставати нормально мислити, поводитися; ставати божевільним. — Говорили поміж себе люди, що дід зовсім розум втратив, де ж таки — ходить та й ходить, аж до сусідньої області забивається, гасає, як той Марко по пеклу (Ю. Яновський); Хто глянув би збоку на цей розгардіяш, міг би подумати, що тут люди втратили глузд і тільки шаленіють, не тямлячи себе, замкнуті в цій клітці, сповнені пекучої задухи (О. Гончар); — Вона стратила розум, збожеволіла,— загомоніли молодиці (І. Нечуй-Левицький); Якого страху набралася вона тоді в поганім тім млині, мало розуму не стратила (О. Кобилянська); (Маруся:) Моя мати! Тут, в Цареграді! Ні! Я доспівалась... Я з горя притужила тінь своєї матері... Мабуть, вмерла моя мати!.. Боже мій, поможи мені! Я, здається, стратила розум (О. Левада). 2. Бути неспроможним обдумано діяти у складній ситуації; губитися. — Усі знають, що Софроній, хитрющ глузд за ро́зум заверта́є (заверну́в) у кого і без додатка. Хто-небудь не може нормально мислити, діяти. — Чи ви од чаду, чи з похмілля? Чи чорт за душу удряпнув? Чи напились дурного зілля, Чи глузд за розум завернув? (І. Котляревський). добра́ти (до) ро́зуму (глу́зду, то́лку, ума́ і т. ін.) у чому і без додатка. Додуматися до чого-небудь, зробити певний висновок. Певні були (селяни), що ті (коноводи) не втечуть.., але не могли добрати розуму, як їх узяти (Б. Грінченко); Він і зараз ніяк до розуму не добере — хто б таки його листа міг віднайти? (А. Головко); — Не доберу я толку в твоїх речах,— каже Петро (П. Куліш); // Незрозуміло. А воно й місто зараз — до ума не добереш: завод же стоїть і тютюнові фабрики — бастують робітники (А. Головко). дово́дити / довести́ до ро́зуму (до ума́, до глу́зду). 1. кого і без додатка. Виховувати, ростити (про дітей). — Щоб вам (Галі і Чіпці), мої рідні, щасливо вік звікувати та своїх діток до розуму довести! (Панас Мирний); Тепла хвиля підмиває серце матері, як вода калину, щасливою сльозою очі криються: усіх же вигодувала та виняньчила та й до розуму довела (Григорій Тютюнник); Не той батько, що зродив, а той, що до ума довів (Укр.. присл..); Няньчить її й доглядає (ненька).., Обчісує й одягає, До глузду доводить (П. Гулак-Артемовський). 2. що. Здійснювати, успішно виконувати що-небудь, справлятися з чимсь. — Багацько таких, що на готовеньке зазіхають, та мало таких, що до ума що-небудь доводять (Л. Яновська); — Позичити (насіння) не штука,— відповів голова,— та дивіться, щоб до ума довели (М. Рудь). 3. кого. Наставляти, повчати кого-небудь. Параска ще довго корила хатніх, до ума доводила невістку (К. Гордієнко). збива́ти / зби́ти з ро́зуму (з глу́зду) кого. Зваблювати, спокушати, підштовхувати на нерозумні дії. Хто ж, як не він, отой дука прославлений, Сю сироту загубив? Хто, як не він, стиду, честі позбавлений, дівчину з розуму збив? (П. Грабовський); (Наталя:) То спитайте його: чи я йому що роблю? (Шкандибиха:) Буде й того... Обпоїла чимсь, з глузду збила, та ще мало? (Панас Мирний). з глу́зду (з ро́зуму) з’ї́хати (зсу́нутися, спа́сти і т. ін.). Збожеволіти, стати психічно хворим, несамовитим. — Ти що, з глузду з’їхав? — лається жінка (з чоловіком) (Нар. опов.); — Хіба я таки сказився чи з глузду з’їхав, щоб одрізувать землю,— сказав Карпо (І. Нечуй-Левицький); — Схаменися, Миколо! Ти ж статечна людина: Ніколи не водилось такого за тобою, хлопець розсудливий, а зараз мов би з глузду з’їхав (М. Лазорський); — Та я бачу, що ви вже зовсім з’їхали з розуму, а не тільки трохи, як мені казали... (Ірина Вільде); — Немає в мене більше дочки, як Явдоха! А вона ще не зсунулася з глузду, щоб проти батька іти! (Панас Мирний); Ні, наші козаки ще з розуму не спали, Щоб Вовка од біди сховали! (Л. Глібов); (Рябина:) Чи ти, старий, одурів, чи з розуму сплив? Та за що дерево путаєш? (І. Франко). здоро́вий глузд (ро́зум). Тверезе розуміння, сприймання чого-небудь; розсудливість. Було в селі кілька вічних опозиціонерів.., але здоровий глузд наказував Аркадієві саме їх не чіпати (Ірина Вільде); Здоровий глузд підказував йому, що в місті не можна затримуватися ні на годину (В. Собко); Всупереч живим фактам, наперекір здоровому розуму ці горе-теоретики твердять про “відмирання” народної творчості (М. Рильський). зійти́ / схо́дити з ума́ (з ро́зуму, з глу́зду). 1. Стати психічно хворим, збожеволіти. Час давно б зрозуміти жандармським чинам, що коли б він і був симулянтом насправді, то в лікарні давно вже зійшов би з ума (О. Левада); Ти дала мені тільки розхитані нерви,— і от тепер я чую, що зійду з глузду... (Г. Хоткевич); // Поводитися безглуздо, нерозумно. — Де криниця, а де я..? Чи я з ума зійшла, чи що?.. (Г. Квітка-Основ’яненко); — От, видите, бігме, я вже забула, так мені баки забили. З розуму сходжу (Л. Мартович). 2. за ким, рідше по чому. Виявляти надмірне захоплення, полонившись ким-, чим-небудь; упадати за кимсь. Панянки з ума сходили по його красі, по його норову веселому-сміхотворному (Панас Мирний); Славка... якраз в ту пору буквально з розуму сходила за тим гульвісою (Ірина Вільде). не прибра́ти глу́зду (ро́зуму, ума́ і т. ін.) щодо чого. Не знайти якогось певного рішення; не збагнути чогось. — Тепер не приберу більш глузду, Як тут сих поселить прочан (І. Котляревський); (Дзюба:) Коли б ти знала, Лесечко, яке мене лихо спіткало. Розуму не приберу, що й робити (І. Кочерга); (Кіндрат Антонович:) Я вже й ума не приберу, як на це діло дивитись (М. Кропивницький). ріши́тися (позбу́тися) ро́зуму (ума́, глу́зду). Втратити здатність нормально мислити, діяти і т. ін.; збожеволіти. Всі так ізвикли (звикли) бачити його без подружжя, що надзвичайно здивувалися, почувшися (почувши), що він має одружитися..— От, на старість розуму рішився! (Б. Грінченко); — Цей Павло ума рішився: от сам на себе і зводить лихо — чуєте? (Марко Вовчок); — Уже ж або обпоїла, або підкурила чимсь. А тільки він з її волі ніяк не вийде: мов тая дитина, за спідницю держиться, зовсім свого глузду рішився! (Дніпрова Чайка); От вернувся (художник), відчинив лиш двері І — остовпів!.. На полотні якісь химери, Строкаті кола, плями… Наче хто топтавсь (по картині) .. Художник глузду не позбувся трохи (А. Косматенко).

  1. глуздlat.i glusdум разум здравый смысл...Ять - белорусско-русский словарь и словарь белорусской латиницы
  2. глуздглуздум рассудок...Беларуска-расейскі слоўнік - міжмоўныя амонімы, паронімы і полісемія
  3. глуздУм разум здравый смысл...Белорусско-русский словарь
  4. глуздСъезжать сходить с глузда.strong Волг.em Терять рассудок. Глухов . Глузду не сваритьstrong комуem глузды не варятstrong у кого. Пск. Шутлem. Об утрате способности понима...Большой словарь русских поговорок
  5. глузду ч.i розм.i Те саме що розум.З глузду зхати втратити розум стати божевльним. Розумний змст чогонебудь раця сенс.Здоровий глузд тверезе розумння речей розсудливсть....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  6. глуздглузд у...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  7. глуздглузд у...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  8. глуздглузд менник чоловчого роду розм....Орфографічний словник української мови
  9. глузд[глузд]зду м.em на зд...Орфоепічний словник української мови
  10. глузд[глузд]зду м.em на зд...Орфоепічний словник української мови
  11. глуздглузд зду м. на зд....Орфоэпический словарь украинского языка
  12. глуздглузд зду м. на зд....Орфоэпический словарь украинского языка
  13. глуздГлузд ду дов глузди дв...Правописний словник Голоскевича
  14. глуздГлузд ду дов глузди дв...Правописний словник Голоскевича
  15. глуздглузд сущ. колво синонимов память рассудок ум Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин. . Синонимы память рассудок ум...Словарь синонимов II
  16. глуздрозум нтелект у чм сенс раця змст здоровий розсудливсть....Словник синонімів Караванського
  17. глуздрозум нтелект у чм сенс раця змст здоровий розсудливсть....Словник синонімів Караванського
  18. глуздI. ПДСТАВАstrong розумне обрунтування чогось РАЦЯstrong СЕНСstrong ГЛУЗДstrong РЕЗОНstrong розм. Не було найменших пдстав це зборище випадкових людей вважати за правомочн...Словник синонімів української мови
  19. глуздI. ПДСТАВАstrong розумне обрунтування чогось РАЦЯstrong СЕНСstrong ГЛУЗДstrong РЕЗОНstrong розм. Не було найменших пдстав це зборище випадкових людей вважати за правомочн...Словник синонімів української мови
  20. глуздГЛУЗД у ч. розм. . Те саме що розум. [Уляна] Цур йому з його багатством коли в нього глузду нема Кв.Осн. Вибр. Я перебрав ус плани як тльки може придумати людський глуз...Словник української мови в 11 томах
  21. глуздГЛУЗД у ч. розм. Те саме що розум.[Уляна] Цур йому з його багатством коли в нього глузду нема Г. КвткаОсновяненкоЯ перебрав ус плани як тльки може придумати людський глуз...Словник української мови у 20 томах
  22. глуздм розум intellect mind reason менталтет mentality втрачати to go mad [перен] to be crazy about з тверезим ом при твердй памят of sound mind and memory sane and in ful...Сучасний українсько-англійський юридичний словник ( І. Борисенко, В. В. Саєнко, Н. М. Конончук, Т. І. Конончук)
  23. глуздГЛУЗД м. или глузды мн. южн. зап. ум память рассудок толк мозг. Сбился с глузду с толку спился с глузду с ума. Отбить глузды бить по голове. На всю Польшу один комар глу...Толковый словарь живого великорусского языка
  24. глузду ч. розм. Те саме що розум. З глузду зхати втратити розум стати божевльним. Розумний змст чогонебудь раця сенс. Здоровий глузд тверезе розумння речей розсудливсть....Толковый словарь украинского языка
  25. глуздраця смислem senseздоровий глузд common sense mother wit розумem mindзхати з глузду розм.em to craze to go out of ones mind headчи ти з глузду зхав розм.em are you off...Українсько-англійський словник
  26. глуздраця смислem senseздоровий глузд common sense mother wit розумem mindзхати з глузду розм.em to craze to go out of ones mind headчи ти з глузду зхав розм.em are you off...Українсько-англійський словник
  27. глуздрозум...Українсько-білоруський словник II
  28. глуздрозум...Українсько-білоруський словник II
  29. глуздРозум...Українсько-білоруський словник II
  30. глуздРозум...Українсько-білоруський словник II
  31. глуздрозум...Українсько-білоруський словник
  32. глуздрозум...Українсько-білоруський словник
  33. глузд...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
  34. глузд...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
  35. глуздFornuft...Українсько-датський словник
  36. глуздFornuft...Українсько-датський словник
  37. глуздem em Здоровий глузд Прийти до глузду Зхати з глузду...Українсько-китайський словник
  38. глуздem em Здоровий глузд Прийти до глузду Зхати з глузду...Українсько-китайський словник
  39. глуздFornuft vett...Українсько-норвезький словник
  40. глуздFornuft vett...Українсько-норвезький словник
  41. глузд[hluzd] rozsdekздоровий глузд zdrowy rozsdek sens...Українсько-польський словник
  42. глузду m rozsdek здоровий zdrowy rozsdek...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
  43. глузду m rozsdek здоровий zdrowy rozsdek...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
  44. глуздразг. толк смысл разумное основание здоровий глузд здравый смысл зхати [зсунутися] з глузду ршитися глузду грубо помешаться разг. рехнуться тронуться свихнуться спятить...Українсько-російський словник
  45. глуздразг. толк смысл разумное основание здоровий глузд здравый смысл зхати [зсунутися] з глузду ршитися глузду грубо помешаться разг. рехнуться тронуться свихнуться спятить...Українсько-російський словник
  46. глуздFrnuft vett...Українсько-шведський словник
  47. глуздFrnuft vett...Українсько-шведський словник
  48. глузда разум ум память мозг диал. южн. отбить глузд ударить по голове лишить чувств укр. глузд то же блр. глузды мн. мозг.Возм. родственно д.в.н. glau умный опытный рассудите...Этимологический русскоязычный словарь Фасмера
  49. глуздглузд а разум ум память мозг диал. южн. отбить глузд ударить по голове лишить чувств укр. глузд то же блр. глузды мн. мозг.Возм. родственно д.в.н. glau умный опытный рас...Этимологический словарь русского языка (М. Фасмер.)