Фразеологічний словник української мови

ВОНА

бери́ його́ (її́, їх і т. ін.) лиха́ годи́на, лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А бери її лиха година! Сидить як ідол, з очей іскри, у бровах сам чорт ховається і не (ні) пари з вуст! (Дніпрова Чайка). 2. Уживається для вираження мимовільної згоди з чим-небудь; нехай буде так. — Як зосталися ми удвох, я й кажу паничеві: хай (пан) .. дасть хату й огород (город),— бери вже його лиха година! — помирюся (Панас Мирний). бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ (та нещасли́ва) годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський). 2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах). бода́й (щоб) ти (він, вона́ і т. ін.) ска́пав, як віск, лайл. Уживається, як прокляття і виражає побажання лиха, всього недоброго. (Баба Олена:) Знову цей сатана, бодай ти скапав, як віск! Знову уста мені замурує… (Я. Галан). ви́йти / вихо́дити на моє́ (на твоє́, на її́ і т. ін.). Здійснитися, відбутися, статися так, як хочеться кому-небудь. — А що, сину, кажу тоді, не на моє вийшло? (Марко Вовчок); І побачиш, як не на моє вийде (М. Куліш); Якби я був усе розумно виговорив, хто знає, чи не на моє би вийшло (Л. Мартович); — То будемо моноплан будувати? — Моноплан! Моноплан! А що? На моє вийшло! — радів Андрій (С. Васильченко). враг його́ (її́, їх і т. ін.) (ма́тір (ду́шу)) зна́є (зна), фам., заст. Невідомо. — За що ж його узяли? — А враг їх матір знає (Панас Мирний); (Іван:) Бреду горем, мов тим морем, і враг його зна, коли перебреду (М. Кропивницький). грець з ним (з не́ю, з тобо́ю і т. ін.), лайл., перев. жарт. Ужив. для вираження втрати інтересу до кого-, чого-небудь, вимушеної згоди з кимсь, поради не звертати уваги на когось, щось і т. ін.; хай буде так. Він зайняв якусь вичікувальну позицію. .. Ну, і грець з ним!.. (Ю. Шовкопляс); В голові майнула тверда думка: “Грець з ним! Піду! Що буде, те й буде” (В. Кучер); — Зупиніть експрес! — волав я.— Уб’ю лжедіда! — Та грець із ним! — умовляв голова.— Тримайте краще оце (А. Крижанівський); — Запхну (шпагу) та ще не туди — грець з нею (С. Ковалів); // з ким—чим. Уживається для вираження незадоволення кимсь, чимсь, несхвалення чого-небудь. — Ну, і грець із ним, з твоїм вівсом,— вилаявся старуватий, похмурий запорожець (С. Добровольський). грець його́. — А грець його з тією роботою,— махнув рукою Левко.— Сядемо, Маріє, послухаємо перепілку (І. Цюпа). ді́дько б тебе́ (його́, її́ і т. ін.) взяв (забра́в), лайл. Уживається для висловлення невдоволення, обурення, досади чи захоплення, здивування і т. ін. ким-, чим-небудь. — Нема роботи отій багатирці, то вона вигадала собі розвагу — оту романтичну поему, само по собі для себе, але на мій кошт… Дідько б її взяв (І. Нечуй-Левицький). неха́й його́ ді́дько ві́зьме. — Відтягніть його (Йойну) від ями! Живо! А нехай його дідько візьме! — буркнув, не рушаючись з місця, той (ріпник), що дістав… ляпаса (І. Франко). аби́ тебе́ ді́дько сколо́в. — Аби тебе дідько сколов! — лаявся він (Прокопчук), вибираючи з голови пір’я (Григорій Тютюнник). з чим його́ (її́) їдя́ть. Не знати, що це таке. — Візьміть мене. За Миколи я й не чув про газету, не знав, з чим її їдять, а тепер от — читаю (В. Речмедін). кат його́ (її́, їх і т. ін.) (ба́тька (го́лову)) зна́є, зневажл. Невідомо, незрозуміло. Почне щось снуватися в голові — снується та й снується, а на який кінець, то й кат його голову знає... (С. Васильченко); Кат їх батька зна, над чим таким важким Дихтовні животи вони понадривали? (П. Гулак-Артемовський); — Де брусок? — Ну, мантачка... — А кат тебе знає, де ти все діваєш (Григорій Тютюнник). кат його́ (її́) (ма́му) бери́ (забира́й) / взяв (побра́в, забра́в). 1. лайл. Уживається для вираження досади з приводу чогось, незадоволення ким-, чим-небудь. — Ага! От чого мені шкода, кат би його взяв,— піджака загубив (О. Довженко); — Такий вовчисько, кат би його побрав. Жаль, що немає рушниці (Ю. Збанацький). 2. Уживається для вираження зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь, незадоволення ким-, чим-небудь. “Хазяї, кат його маму бери”,— сам не знає на кого сердиться (Левко), різко б’є віжками по конях (М. Стельмах). кат його́ ві́зьме. Знають (Івана), кат його не візьме, допік він їм, майстрам, ще будучи фабзайцем (О. Гончар). 3. Уживається для вираження примирення, вимушеної згоди з чимось; нехай буде так, як є. Теличка залишається вдома. Заберуть (німці), кат її бери, не доїться. А корову відвести на Василів кут, до далекої рідні (Григорій Тютюнник). куди́ воно́ йде́ться. Як буде. А з неділі в Князівці ярмарок... Якщо й отут, на велелюдді, не дізнатись, не розторопати, що воно діється та куди воно йдеться, то вже де ж тоді! (А. Головко). лиха́ годи́на його́ (її́, їх і т. ін.) зна́є. Невідомо, незрозуміло. — От дитинка, нехай Бог милує! — почувся голос Антоніни ..— І в кого воно вдалося, лиха година його знає (О. Довженко); Лиха її година знає, від кого вона тікала та ховалася… (Панас Мирний). ма́тері (бі́сові) його́ (їх, її́ і т. ін.) кові́нька (ко́рінь). 1. лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади і т. ін. з приводу чого-небудь. — Так не годиться голові (співати).— Овва! Люде почують, будуть тюкати. Ви ж голова,— здержував Чабанця десяцький. — А матері їх ковінька! А що мені до того? (І. Нечуй-Левицький); — Що, дядьку? — Орчики роблю мат-тері його ковінька! Я, Никодим Динька, роблю орчики (М. Зарудний). 2. Уживається для вираження захоплення з якого-небудь приводу. (Марко:) От я й був парубком повного калібру, бісові його ковінька. Ге, та що там згадувати! (З. Мороз). не взяв його́ (її́, їх і т. ін.) кат. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з якого-небудь приводу або незадоволення кимсь, чимсь. Та й сам Гава — не взяв його кат — догадливий удався (І. Франко); Вона, кат її не взяв, препишна молодиця (Марко Вовчок). не по його́ (її́). Не так, як хто-небудь бажає, хоче, планує і т. ін.; не подобається комусь. — А що, дідусю,— перервав я мовчанку.— .. А чи не траплялося вам, у лісі живучи, зі справжніми злодіями стяватися (стрічатися), з такими, що не пожалує й ножаку в спину встромити, як діло не по його? (Г. Хоткевич); Наталя стиха скаржилася, що їй жити важко у княгині, скучно. Ніяк вона тій княгині не догодить, ніяк не втрапить зробити по її (С. Васильченко). не по йому́. Еней похнюпивсь, дослухався, Сивіла що йому верзла, Стояв, за голову узявся, Не по йому ся річ була (І. Котляревський). он (ось) (воно́) як. Уживається для вираження захоплення, подиву або іронічного ставлення до чого-небудь. — Он воно як! Це дивне діло! Признаться, де вже я не був — Такого дива я не чув… (Л. Глібов); — Ніякого наказу… я не одержував.. — Ах, он як! Розумію. До речі, в штабі це також передбачали (О. Довженко); — Он як! — похопився редактор, нашорошивши вуха (О. Бердник). ось воно́ я́кечки, розм. Чоловік роззявив від подиву рота і стояв так кілька секунд, потім .. блаженно закректав і .. сказав Дорошеві: — Ось воно якечки (Григорій Тютюнник). он (от) воно́ що! Уживається для вираження сильного здивування з якого-небудь приводу або здогаду про щось. — Еге, так от воно що! Тут догадався дід, що чортяка та закохався у відьму (М. Старицький); Ах, он воно що, значить, її веселі, язикаті сусідки вважають за потрібне піклуватися про неї? Вже, мабуть, добре почесали язики і в кімнатах гуртожитку, і на фабриці (В. Собко). пропади́ / рідше пропада́й ти (ви, він, вона́ і т. ін.) про́падом (рідше пра́хом). Уживається для вираження крайнього незадоволення, великого обурення ким-, чим-небудь; згинь, хай згине. — Іди он до свого верстата й працюй.— А пропади ти пропадом! — махнув рукою Максим (Д. Ткач); — Х-хох! — зітхнув диякон і погасив недогарок. — А пропади ти пропадом! Отак і вдома, хоч цілий вечір рота не роззявляй… Ох-хо-хох… (Василь Шевчук); ..Кому черево наросте аж вище носа, а тобі жили тягтиме, пропади воно прахом (М. Коцюбинський). то ж то (ото́ж-то, ото́ж-бо) й воно́. Уживається для підтвердження або наголошення на очевидності, істинності чого-небудь; справа в тому. — То ж то й воно, що душа в тебе молода та гаряча і довірлива до всього... Оберігай її, Маковею, не звихни ніде!.. (О. Гончар). тря́сця його́ (її́, ї́хній, твої́й, ва́шій) ма́тері, лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади і т. ін. ким-, чим-небудь якогось приводу. — Бач, трясця його матері! — желіпнув Грицько.— І землю їй дай, ще й податки за неї плати (Панас Мирний); — Еге, дітки,— сказав дід, поцілувавши чарку в денце й витерши двома пальцями губи,— тепер так довго не гуляють (на весіллі), як колись, тепер час подорожчав, трясця його матері (Ю. Яновський); Хлоп біду по боку, коли докучає,— трясця її матері, нехай мене знає (Укр.. присл..); — Проспали, трясця вашій матері! — зразу стає неприступним обличчя управителя (М. Стельмах). тря́сця його́ ма́мі. — Дожилися, трясця його мамі, щоб син до батька в командировку їздив (В. Кучер). ба́тьку його́ тря́сця. “Е, глянь же! Батьку його трясця… Тут, мабуть, щось таке та є! Хотілось би мені дізнаться, чи то чуже, чи то своє!..” (Укр. поети-романтики..). тря́сця ї́хній ті́тці. А тря́сця йому́ (їй, тобі́, вам, їм) в печінки́ (в печі́нку, в пуп, в бік і т. ін.), лайл. Уживається для висловлювання недоброго побажання кому-небудь або як вияв невдоволення, гніву, досади і т. ін. з якогось приводу. Першою почула (Дорошенчиха) і про ці океанські (атомні) випроби.— Що вони роблять, трясця їм у печінки! (О. Гончар). — Застряли! І тут, трясця б йому в печінку, застряли! Тепер нічого і думати, щоб вкластися в намічений графік (І. Головченко і О. Мусієнко); — Виродок! Виродок! — ледве повертаючи язик у роті, мовив Загнибіда.— Трясця тобі в пуп! — гукнув, червоніючи, як буряк, Колісник (Панас Мирний); тря́сця тобі́! — Трясця тобі! — не видержала Пріська і гукнула на всю хату (Панас Мирний). хай (би) йому́ (їй, тобі́, їм, вам) тря́сця, лайл. Уживається як недобре побажання кому-небудь або при висловленні незадоволення, досади і т. ін. з якогось приводу. — Хай йому трясця, ще вскочимо в пащу Гітлера, а які в нього порядки, чули вже (П. Панч); — Хай йому трясця, цьому улемові (вчителеві)! Підемо вранці до Каффи (З. Тулуб); — Та в трест викликали, хай би йому трясця,— зі злом сказала вона, ніби Арсен тут у чомусь завинив (Є. Гуцало); — А хай вам трясця! — тріснув голос тітки Марії (Я. Баш). хай (неха́й, бода́й) йому́ (тобі́, їй і т. ін.) вся́чина. Уживається для констатації того, чим хтось незадоволений або захоплений. (Чоловік 1:) Хай йому всячина! Втомився! (Б. Грінченко); — Мудрий ти, братику Антоне Андрійовичу, хай тобі всячина, Я б ніколи до такого не додумався б... (С. Добровольський); — Слухайте ж моєї (управителя) поради, покиньте того Павла навіженого: нехай йому всячина! (Марко Вовчок); — Що ж ти не вдарив її (гадюку)?.. А ти запримітив місце? Покажи. — Нехай їй всячина, і вести не хочу (Панас Мирний). хай (неха́й) воно́ (він, вона́) (ясни́м вогне́м (по́лум’ям)) гори́ть / згори́ть (загори́ться). Уживається для вираження великого незадоволення, роздратування, досади з якого-небудь приводу. — Чуєш, матросе,— тихо сказав Альоша,— хай він згорить, самий Пувичка (І. Микитенко). щоб він ясни́м вогне́м горі́в. — Скільки перевернув (Карпець) скиб цьому чортовому Созоненку, щоб він ясним огнем горів, і тут на дурничку він вихитрував! (М. Стельмах). вогне́м би я́сним горі́в. Плачинда .. прямує до кам’яниці, а краєчком ока бачить на даху благенькі рами Поляруша, вогнем би вони ясним горіли (М. Стельмах). хай (неха́й) йому (їй) аби́що, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. — От то було б...— але нехай йому абищо (Є. Гребінка); Та хай йому абищо! Добре, що не в одній хаті живемо (М. Коцюбинський); Ой, як приємно вернути з трудної, утомливої дороги та в теплу домівку... Хай їй (дорозі) абищо (П. Дорошко). хай (неха́й) йому́ (їй, тобі́, вам і т. ін.). Уживається для вираження осуду чиїх-небудь дій, вчинків, незадоволення кимось, чимось. У Карпа заболіли руки від щирого вибивання (в двері). А кругом тихо, як у могилі. — Хай йому! Тільки руки поб’єш,— сказав він і сів коло порога (Панас Мирний); Жінка тягне з переділки нитку тонку й безкраю, самотня в непередумних удовиних думах. Хіба що тінь на стіні .. хитається тихо, а спитати поради, тільки журу розведе. Хай їй! Уже краще самій (А. Головко); — Хай вам, як ви мене залякали: я думав, що це ваша, Настуню, мати (С. Васильченко). хай (неха́й) йому́ (їй, тобі́, їм і т. ін.) чорт (сім чорті́в, га́спид), лайл. Уживається для вираження сильного незадоволення ким-, чим-небудь, перев. із втратою інтересу до нього. — Ну, як агітатор? — допитується Євдоким Юрченко у задуманого Величка. — Хай йому чорт! — з серцем відповідає той (М. Стельмах); — Хай їм (бикам)... чорт,— каже (Андрій).— Щоб не клопотаться — продав.— ..Отак, кажу,— нахазяйнував, синочок!.. (А. Тесленко); — О, нехай йому чорт! Як забився! — крикнув він до Івася (Панас Мирний); Дочко! чого ти проклинаєш? Що він тобі винен? — Та хай йому сім чортів і все лихе; чи я ж проклинаю? І чого ви вчепились? (А. Свидницький); Не люби, Христе, нікого і ніколи. Хай йому гаспид (Панас Мирний). хіба́ (ж) (чи) (тобі́ (йому́, їй і т. ін.)) повила́зило. Уживається для вираження незадоволення ким-небудь, злості з приводу чогось; осліп (осліпла і т. ін.) чи що? (Дід Юхим (до Ганни):) А сонечко вже за сніданок! Чи нема у тебе там?.. (Ганна:) Їсти? Учора ж і послідки вишкребла — хіба повилазило? (М. Куліш); — Гей, гей, товаришу Пихтур,— кричав ще здалеку дід Олексій,— хіба ж тобі повилазило, що ти не бачиш нашого вимпела? (М. Чабанівський); — А хто ж цей шофер? Як же це так? Хіба йому повилазило, не бачив, що на людину їде,— бідкалася мати (А. Хижняк). цур тобі́ (йому́, їй, їм, вам) ((та (і)) пек тобі́ (йому́, їм, їй, вам)). Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. Цур тобі, пек тобі, як запишався, що в новую свитку прибрався! (Укр.. присл..); — Недостойні мужики, щоб над ними голови стільки ламали. Не розуміє свого інтересу — цур йому пек (М. Хвильовий); Та цур їм (панам)! Шкода на них часу й паперу (М. Коцюбинський); — Цур вам! — підхопився Петру.— Що це ви таке верзете, чоловіче? Отямтеся! (М. Чабанівський). цур та (і) пек. — Денис? Щось у старого звихнулося ще тоді… цур та пек згадувати (П. Козланюк); Коли ж побачила завтра Хведька, та ще з чужого села, то вже Стецькові цур і пек (Г. Квітка-Основ’яненко). щоб тебе́ (її́, його́ і т. ін.) ка́чка (ні́жкою) бри́кнула (ко́пнула), жарт. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось і т. ін. Обізвався голос Величка: — А сучого сина перелякав уже як! Щоб тебе качка брикнула (М. Стельмах); — Віршує на вухо всю ніч, щоб її качка ніжкою копнула! (В. Бабляк). щоб тебе́ (його́, її́, вас, їх) горобці́ подзьо́бали, ірон. Уживається як жартівливе побажання. Дід глянув на гай, степ і чомусь зітхнув.— Таки далеченько, мабуть, їхати треба буде аж до смерку, та й то на доброму коні. А куди пішов, попелястий (віл)! — гукнув старий, беручи ґерлиґу.— Вертай назад, щоб тебе горобці подзьобали! (М. Лазорський). що (воно́) й до чо́го. Як є насправді, усе до кінця. Присолоджував Гилак гірку долю свого роботящого наймита до того часу, поки Дорощук не розібрався, що воно й до чого (М.Ю. Тарновський); — Я вже стара, я, дитино, й повитухою була, коли треба, то я з усього бачу, що й до чого, від мене не сховаєшся (Є. Гуцало).

вона—ВОНА денежная единица КНДР. Введена в дек. взамен обращавшейся иены Корейского банка. Делится на чон. По курсу Госбанка СССР янв. В. руб. коп. руб. В....Большая советская энциклопедия
вона—денежная единица КНДР. Введена в декабре взамен обращавшейся иены Корейского банка. Делится на чон. По курсу Госбанка СССР январь В. руб. коп. руб. В....Большая Советская энциклопедия II
вона—ж.денежная единицаem von m...Большой русско-испанский словарь
вона—займ.мен....Большой украинско-русский словарь
вона—.strong В ден. единица Кореи равная чонам и пунам. .strong С ден. единица Корейской НародноДемократической Республики равная чонам. .strong В и с ден. единица...Большой филателистический словарь
вона—Вона й та н. про Богородицю...Велика чи мала літера? Словник-довідник
вона—I вонаи ж.i Грошова одиниця Коре що дорвню чонв.II вона зi прийм.i до не вд не т. н.i займ. особ.i ос. одн.i ж.i Уживаться на позначення предмета мовлення вираженого...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
вона—корень ВОН окончание А Основа слова ВОНВычисленный способ образования слова Бессуфиксальный или другой ВОН А Слово Вона содержит следующие морфемы или части пристав...Морфемный разбор слова по составу
вона—Начальная форма Вона единственное число женский род именительный падеж неодушевленное...Морфологический разбор существительных
вона—вона . ж. Денежная единица Корейской НародноДемократической Республики. . межд. разг.сниж. Употр. при выражении удивления или несогласия с чьимл. мнением намерением соотв...Новый толково-словообразовательный словарь русского языка
вона—вона вона ы ден. ед....Орфографический словарь
вона—вона вона частица прост. и обл. к вон...Орфографический словарь
вона—u жu мн.u воны Р.u вон денежная единица в Корее вишь воде вон вон где вот единица ишь каково удивительно эна...Орфографический словарь русского языка
вона—вона менник жночого роду грошова одиниця Коре вона займенник...Орфографічний словник української мови
вона—Орфографическая запись слова вона Ударение в слове вона Деление слова на слоги перенос слова вона Фонетическая транскрипция слова вона [вон] Характеристика всех звуков в...Полный фонетический разбор слов
вона—Вона й нею...Правописний словник Голоскевича
вона—вона ы ден. ед. ч. Синонимы вишь воде вон вон где вот единица ишь каково удивительно эна...Русский орфографический словарь
вона—I. част. dan. mh. . bax вон II . в знач. межд. bel de! bs bel bel ha! II. ж vona Koreya Xalq Demokratik Respublikasnda pul vahidi....Русско-азербайджанский словарь
вона—национальная валюта Южной и Северной Кореи равна чонам won...Русско-английский экономический словарь
вона—См. вонвунь што! вунь як! вона...Русско-белорусский словарь
вона—I частица прост. см.i вон II в знач. межд. прост.i вунь што! вунь як!II i вона жен.i...Русско-белорусский словарь II
вона1—ynyuncho xinmn zhzh yrn mngng h gubn wihu b....Русско-китайский словарь
вона—вон . . Синонимы вишь воде вон вон где вот единица ишь каково удивительно эна...Русско-китайский словарь
вона—гади.н. в. чего захотел! н ни телгн! .межд. вона! ттгенсе! кара син аны!...Русско-татарский словарь
вона—вона ы мн.em воны вон вонам денежная единица Республики Кореи и КНДРСинонимы вишь воде вон вон где вот единица ишь каково удивительно эна...Русское словесное ударение
вона—Корейская валюта...Словарь для разгадывания и составления сканвордов
вона—ВОНА денежная единица Корейской НародноДемократической Республики и Южной Кореи равная чонам. Словарь иностранных слов. Комлев Н.Г. вона денежная единица корейской наро...Словарь иностранных слов русского языка
вона—денежная единица КНДР равная чонам....Словарь исторических терминов
вона—Денежная единица Кореи.Синонимы вишь воде вон вон где вот единица ишь каково удивительно эна...Словарь нумизмата
вона—вона нареч колво синонимов вишь воде вон вон где вот единица ишь каково удивительно эна Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин. . Синонимы вишь воде вон ...Словарь синонимов II
вона—вона грошова одиниця Корейсько НародноДемократично Республки подляться на джонв чонв а також Пвденно Коре....Словник іншомовних слів
вона—вона грошова одиниця Корейсько НародноДемократично Республки подляться на джонв чонв а також Пвденно Коре....Словник іншомовних слів Мельничука
вона́—ВОНА з прийм. до не вд не т. н. займ. особ. о ос. одн. ж. . Уживаться на позначення предмета мовлення вираженого менником жночого роду однини в попередньому реченн або ...Словник української мови в 11 томах
вона—ВОНА и ж.Назва грошових одиниць Корейсько НародноДемократично Республки та Республки Корея.Пвденнокорейську вону вдруге було введено в обг червня року з наук.попул. лт....Словник української мови у 20 томах
вона—вона денежная единица корейской народнодемократической республики и южной кореи равная чеком....Толковый словарь иностранных слов
вона—ВОНА нареч. простореч. обл. То же что вон . Да вона он пошел. Вона куда хватил. так так вот что! выражение удивления восхищения обычно с протяжным произношением второго ...Толковый словарь русского языка II
вона—вона вона прост. мест. нареч. То же что вон в знач. частица. Вот в знач. вон во знач. В. чего захотел! В. сколько всего напекла!. межд. Выражение удивления в знач. ...Толковый словарь русского языка II
вона—BOHA ы ж. Денежная единица в Корее....Толковый словарь русского языка
вона—BOHAпрост. . мест. наречие То же что вон в значение. . частица. Вотв значение вон во значение. Вона чего захотел! Вона сколько всего напекла! . межд. Выражение удивлен...Толковый словарь русского языка
вона—Istrong вонаи ж. Грошова одиниця Коре що дорвню чонв. IIstrong вона зem прийм. до не вд не т. н.em займ. особ. ос. одн. ж. Уживаться на позначення предмета мовлення в...Толковый словарь украинского языка
вона—Ударение в слове вонаУдарение падает на букву оБезударные гласные в слове вона...Ударение и правописание
вона—особ. займ.she про тваринem it...Українсько-англійський словник
вона—гэта яна яно...Українсько-білоруський словник II
вона—Гэта...Українсько-білоруський словник II
вона—гэтаянаяно...Українсько-білоруський словник
вона—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
вона—Hun...Українсько-датський словник
вона—em Я не бачив Я дав й книгу Це зроблено нею...Українсько-китайський словник
вона—Hun...Українсько-норвезький словник
вона—[wona] ona won...Українсько-польський словник
вона—ona...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
вона—мест. она...Українсько-російський словник
вона—Elle...Українсько-французький словник
вона—Hon...Українсько-шведський словник
вона—денежная единица Корейской народнодемократической республики и Южной Кореи равная чонам. В КНДР в обороте находятся два вида валюты валютные В. и народные В. Первые исп...Экономика от А до Я
вона—денежная единица Корейской народнодемократической республики и Южной Кореи равная чонам. В КНДР в обороте находятся два вида валюты валютные В. и народные В. Первые исп...Экономика от А до Я - Тематический справочник
вона—Вон Вона Вано Аон...Электронный словарь анаграмм русского языка